Київський міський голова відкрив 11-метровий пам'ятник Іллі Муромцю. ФОТО

Сьогодні в парку "Муромець" у Києві за участі Київського міського голови Віталія Кличка відкрили 11-метровий пам’ятник богатирю Іллі Муромцю.

Про це повідомляє сайт Віталія Кличка.

Мер пояснив, чим зумовлений вибір саме цього історичного персонажа для пам'ятника.

"Ілля Муромець народився під Черніговом, служив у дружині князя Володимира, захищав місто Київ, похований в Києво-Печерській Лаврі. Це наш богатир, це наша історія,  яку в нас намагаються поцупити. Тому Муромець стоятиме тут, на історичному місці, де колись розташовувалась богатирська застава", - відзначив Кличко.

 Фото: kiev.klichko.org

Автором монумента є художник-скульптор Володимир Журавель, відомий свроєю роботою "Діти, які запускають кораблики" на Поштовій площі в Києві.

"Це мрія мого дитинства, стояти поруч із богатирями сучасності. А вже про те, аби виліпити легендарного богатиря… Про таке я навіть не мріяв. Це дуже велика відповідальність", - сказав Володимир Журавель під час урочистого відкриття скульптури Іллі Муромця.

Позував скульптору в образі богатиря Василь Вірастюк.

Три богатирі: Вірастюк, Муромець і Кличко. Фото: kiev.klichko.org

Усі роботи зі створення пам’ятника та благоустрою першої черги парку здійснювалися за кошти меценатів.

"Хочу відзначити, місту створення скульптури і облаштування першої черги цього гарного парку нічого не коштувало! Ми не витрачали бюджетних коштів. Це меценатський проект. І це добре, що кияни, які мають можливість, долучаються до розвитку нашого міста", - відзначив Кличко. 

  Фото: kiev.klichko.org

Пам‘ятник, який відкрили,  11 метрів заввишки - разом з пагорбом і гранітним постаментом. Скульптуру Іллі Муромцю створили за унікальною технологією, що до цього не використовували для робіт такого великого розміру.

"Це унікальний пам‘ятник, створений за найсучаснішими технологіями. Його частини відливали у формах, виготовлених за допомогою 3D принтера. Такого - для скульптури великого розміру в Україні та, може, й у світі ще не робили! Щоб прискорити процес, який міг зайняти кілька років,  талановитому скульптору Володимиру Журавлю довелося винайти таку унікальну технологію", - розповів Віталій Кличко.

  Фото: kiev.klichko.org

Нагадаємо, що парк "Муромець", який розташовується в північній частині Труханового острова, раніше називався парком "Дружби народів". На його території археологи віднайшли давньоруське поселення XII століття.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.