Київський міський голова відкрив 11-метровий пам'ятник Іллі Муромцю. ФОТО

Сьогодні в парку "Муромець" у Києві за участі Київського міського голови Віталія Кличка відкрили 11-метровий пам’ятник богатирю Іллі Муромцю.

Про це повідомляє сайт Віталія Кличка.

Мер пояснив, чим зумовлений вибір саме цього історичного персонажа для пам'ятника.

"Ілля Муромець народився під Черніговом, служив у дружині князя Володимира, захищав місто Київ, похований в Києво-Печерській Лаврі. Це наш богатир, це наша історія,  яку в нас намагаються поцупити. Тому Муромець стоятиме тут, на історичному місці, де колись розташовувалась богатирська застава", - відзначив Кличко.

 Фото: kiev.klichko.org

Автором монумента є художник-скульптор Володимир Журавель, відомий свроєю роботою "Діти, які запускають кораблики" на Поштовій площі в Києві.

"Це мрія мого дитинства, стояти поруч із богатирями сучасності. А вже про те, аби виліпити легендарного богатиря… Про таке я навіть не мріяв. Це дуже велика відповідальність", - сказав Володимир Журавель під час урочистого відкриття скульптури Іллі Муромця.

Позував скульптору в образі богатиря Василь Вірастюк.

Три богатирі: Вірастюк, Муромець і Кличко. Фото: kiev.klichko.org

Усі роботи зі створення пам’ятника та благоустрою першої черги парку здійснювалися за кошти меценатів.

"Хочу відзначити, місту створення скульптури і облаштування першої черги цього гарного парку нічого не коштувало! Ми не витрачали бюджетних коштів. Це меценатський проект. І це добре, що кияни, які мають можливість, долучаються до розвитку нашого міста", - відзначив Кличко. 

  Фото: kiev.klichko.org

Пам‘ятник, який відкрили,  11 метрів заввишки - разом з пагорбом і гранітним постаментом. Скульптуру Іллі Муромцю створили за унікальною технологією, що до цього не використовували для робіт такого великого розміру.

"Це унікальний пам‘ятник, створений за найсучаснішими технологіями. Його частини відливали у формах, виготовлених за допомогою 3D принтера. Такого - для скульптури великого розміру в Україні та, може, й у світі ще не робили! Щоб прискорити процес, який міг зайняти кілька років,  талановитому скульптору Володимиру Журавлю довелося винайти таку унікальну технологію", - розповів Віталій Кличко.

  Фото: kiev.klichko.org

Нагадаємо, що парк "Муромець", який розташовується в північній частині Труханового острова, раніше називався парком "Дружби народів". На його території археологи віднайшли давньоруське поселення XII століття.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.