Київський міський голова відкрив 11-метровий пам'ятник Іллі Муромцю. ФОТО

Сьогодні в парку "Муромець" у Києві за участі Київського міського голови Віталія Кличка відкрили 11-метровий пам’ятник богатирю Іллі Муромцю.

Про це повідомляє сайт Віталія Кличка.

Мер пояснив, чим зумовлений вибір саме цього історичного персонажа для пам'ятника.

"Ілля Муромець народився під Черніговом, служив у дружині князя Володимира, захищав місто Київ, похований в Києво-Печерській Лаврі. Це наш богатир, це наша історія,  яку в нас намагаються поцупити. Тому Муромець стоятиме тут, на історичному місці, де колись розташовувалась богатирська застава", - відзначив Кличко.

 Фото: kiev.klichko.org

Автором монумента є художник-скульптор Володимир Журавель, відомий свроєю роботою "Діти, які запускають кораблики" на Поштовій площі в Києві.

"Це мрія мого дитинства, стояти поруч із богатирями сучасності. А вже про те, аби виліпити легендарного богатиря… Про таке я навіть не мріяв. Це дуже велика відповідальність", - сказав Володимир Журавель під час урочистого відкриття скульптури Іллі Муромця.

Позував скульптору в образі богатиря Василь Вірастюк.

Три богатирі: Вірастюк, Муромець і Кличко. Фото: kiev.klichko.org

Усі роботи зі створення пам’ятника та благоустрою першої черги парку здійснювалися за кошти меценатів.

"Хочу відзначити, місту створення скульптури і облаштування першої черги цього гарного парку нічого не коштувало! Ми не витрачали бюджетних коштів. Це меценатський проект. І це добре, що кияни, які мають можливість, долучаються до розвитку нашого міста", - відзначив Кличко. 

  Фото: kiev.klichko.org

Пам‘ятник, який відкрили,  11 метрів заввишки - разом з пагорбом і гранітним постаментом. Скульптуру Іллі Муромцю створили за унікальною технологією, що до цього не використовували для робіт такого великого розміру.

"Це унікальний пам‘ятник, створений за найсучаснішими технологіями. Його частини відливали у формах, виготовлених за допомогою 3D принтера. Такого - для скульптури великого розміру в Україні та, може, й у світі ще не робили! Щоб прискорити процес, який міг зайняти кілька років,  талановитому скульптору Володимиру Журавлю довелося винайти таку унікальну технологію", - розповів Віталій Кличко.

  Фото: kiev.klichko.org

Нагадаємо, що парк "Муромець", який розташовується в північній частині Труханового острова, раніше називався парком "Дружби народів". На його території археологи віднайшли давньоруське поселення XII століття.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.