АНОНС: «Символ твоєї свободи». У Києві відкриють виставку про український герб

Від Русі та Української Народної Республіки, через повстанські криївки, до незалежності – на Хрещатику відкриють виставку про Тризуб до 100-річчя затвердження його Державним гербом.

Український інститут національної пам’яті у співпраці з видавництвом "Родовід" підготували фотодокументальну виставку "СИМВОЛ ТВОЄЇ СВОБОДИ. 100 років Державного герба України", яка демонструватиметься на великих банерах біля Головпоштамту столиці.

 

Сторіччя тому, у 1918 році, власницький знак із монет часів князя Володимира Великого взяли за основу для малюнків герба та печатки Української Народної Республіки.

"…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією", – писав Михайло Грушевський сто років тому, коли Тризуб затверджено гербом УНР.

Тризуб фактично легітимізував історичний зв’язок модерної України із Руссю – як головної її спадкоємиці. Він став одним із головних атрибутів незалежної Української держави, а також важливим маркером української національної ідентичності.

Упродовж усього XX ст. Тризуб надихав митців на створення його художніх інтерпретацій. Виставка присвячена роботам Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та ін.

На відкриття запрошені творці виставки – представники Українського інституту національної пам’яті та видавництва "Родовід", а також співавтор Малого державного герба України – графік Олексій Кохан, представники органів влади, народні депутати.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, видавництво "Родовід".

Партнер: Центр досліджень визвольного руху.

Інформаційні партнери: УНІА "УКРІНФОРМ", Радіо Свобода, Громадське радіо, UA: Радіо Культура, UA: Суспільне мовлення, 5 канал, Еспресо, Історична правда, Gazeta.ua, Тиждень, Україна молода.

Час: 23 серпня, четвер, 12:00

Місце: вул. Хрещатик, 22 (біля будівлі Головпоштамту)

Контакт: (044) 290-80-17

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.