Спецпроект

У Гарварді створили інтерактивну мапу Голодомору 1932-1933 років. ВІДЕО

Професор Гарвардського університету Сергій Плохій навіть не уявляв, що може змінити погляд на українську історію, коли 5 років тому започатковував новий проект із Цифрової гуманістики «МАПА. Цифровий Атлас України».

Поштовхом до створення цифрового атласу стало бажання зосередити увагу на дослідженні Голодомору 1932-1933 років – повідомляє "Голос Америки".

 

"Ми не повірили своїм очам, коли зрозуміли, що найбільш суворий голод, найбільша кількість загиблих під час Голоду була на території сучасної Київської, Полтавської, Черкаської областей.

Перед тим існувало уявлення, що більшість постраждали на півдні України. Бо південь був традиційний регіон, де через засухи і так далі голоди повторювалися, і це накладалось. Голод 1932-1933 року не накладається на ту саму карту, на яку накладаються інші голоди. Він був штучним", – говорить С. Плохій.

Головна мета проекту полягала у вивченні новітньої української історії та політичної географії за допомогою найбільш сучасних досягнень у галузі інформаційних технологій.

Використовуючи географічні інформаційні системи (GIS), розробники вводять у науковий обіг (і тим самим роблять загальнодоступною) усю відому на сьогодні інформацію не лише про певні ключові події в історії України, але і про економічні, історичні, політичні та соціальні зміни, які вона нині зазнає.

До цієї праці залучають учених, студентів та аспірантів, як у Гарварді, так і за його межами.

"Ми співпрацювали з Інститутом історії в Україні, де нам відсканували мапи і надіслали їх в електронному варіанті. Потім ми використовували програми Гарвардського Університету, щоб оцифрувати ці карти", – розповідає менеджер проекту Костянтин Бондаренко.

"МАПА. Цифровий Атлас України" розрахований на сучасних дослідників, які вивчають Україну і які вже звикли користуватися сучасними інформаційними технологіями, а також на молодь, якій дослідження української історії стане цікавим та пізнавальним, завдяки сучасним технологіям.

Аспірантка Гарвардського Університету Меґан Сміт була однією з перших, хто скористувався "Цифровим атласом" у своєму дослідженні. Вона говорить:

"Мапи, з якими я працювала у своїх дослідженнях – це дані про Голодомор. Можливість розбити інформацію по маленьких регіонах, можливість бачити зміни впродовж певного часу. Це можливість глянути на Голодомор з різних точок зору".

Станом на сьогодні Український науковий інститут Гарвардського університету поповнив "МАПУ. Цифровий атлас України" до шести розділів, окрім Голодомору, тут також є інтерактивні карти Революції Гідності, Генеалогії Київської Русі, Історичне Поділля в епоху Середньовіччя та Незалежна Україна.

Читайте також:

Голодомор: нові дані ведуть до нових відкриттів і знахідок

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.