Спецпроект

У Гарварді створили інтерактивну мапу Голодомору 1932-1933 років. ВІДЕО

Професор Гарвардського університету Сергій Плохій навіть не уявляв, що може змінити погляд на українську історію, коли 5 років тому започатковував новий проект із Цифрової гуманістики «МАПА. Цифровий Атлас України».

Поштовхом до створення цифрового атласу стало бажання зосередити увагу на дослідженні Голодомору 1932-1933 років – повідомляє "Голос Америки".

 

"Ми не повірили своїм очам, коли зрозуміли, що найбільш суворий голод, найбільша кількість загиблих під час Голоду була на території сучасної Київської, Полтавської, Черкаської областей.

Перед тим існувало уявлення, що більшість постраждали на півдні України. Бо південь був традиційний регіон, де через засухи і так далі голоди повторювалися, і це накладалось. Голод 1932-1933 року не накладається на ту саму карту, на яку накладаються інші голоди. Він був штучним", – говорить С. Плохій.

Головна мета проекту полягала у вивченні новітньої української історії та політичної географії за допомогою найбільш сучасних досягнень у галузі інформаційних технологій.

Використовуючи географічні інформаційні системи (GIS), розробники вводять у науковий обіг (і тим самим роблять загальнодоступною) усю відому на сьогодні інформацію не лише про певні ключові події в історії України, але і про економічні, історичні, політичні та соціальні зміни, які вона нині зазнає.

До цієї праці залучають учених, студентів та аспірантів, як у Гарварді, так і за його межами.

"Ми співпрацювали з Інститутом історії в Україні, де нам відсканували мапи і надіслали їх в електронному варіанті. Потім ми використовували програми Гарвардського Університету, щоб оцифрувати ці карти", – розповідає менеджер проекту Костянтин Бондаренко.

"МАПА. Цифровий Атлас України" розрахований на сучасних дослідників, які вивчають Україну і які вже звикли користуватися сучасними інформаційними технологіями, а також на молодь, якій дослідження української історії стане цікавим та пізнавальним, завдяки сучасним технологіям.

Аспірантка Гарвардського Університету Меґан Сміт була однією з перших, хто скористувався "Цифровим атласом" у своєму дослідженні. Вона говорить:

"Мапи, з якими я працювала у своїх дослідженнях – це дані про Голодомор. Можливість розбити інформацію по маленьких регіонах, можливість бачити зміни впродовж певного часу. Це можливість глянути на Голодомор з різних точок зору".

Станом на сьогодні Український науковий інститут Гарвардського університету поповнив "МАПУ. Цифровий атлас України" до шести розділів, окрім Голодомору, тут також є інтерактивні карти Революції Гідності, Генеалогії Київської Русі, Історичне Поділля в епоху Середньовіччя та Незалежна Україна.

Читайте також:

Голодомор: нові дані ведуть до нових відкриттів і знахідок

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін