Спецпроект

У Гарварді створили інтерактивну мапу Голодомору 1932-1933 років. ВІДЕО

Професор Гарвардського університету Сергій Плохій навіть не уявляв, що може змінити погляд на українську історію, коли 5 років тому започатковував новий проект із Цифрової гуманістики «МАПА. Цифровий Атлас України».

Поштовхом до створення цифрового атласу стало бажання зосередити увагу на дослідженні Голодомору 1932-1933 років – повідомляє "Голос Америки".

 

"Ми не повірили своїм очам, коли зрозуміли, що найбільш суворий голод, найбільша кількість загиблих під час Голоду була на території сучасної Київської, Полтавської, Черкаської областей.

Перед тим існувало уявлення, що більшість постраждали на півдні України. Бо південь був традиційний регіон, де через засухи і так далі голоди повторювалися, і це накладалось. Голод 1932-1933 року не накладається на ту саму карту, на яку накладаються інші голоди. Він був штучним", – говорить С. Плохій.

Головна мета проекту полягала у вивченні новітньої української історії та політичної географії за допомогою найбільш сучасних досягнень у галузі інформаційних технологій.

Використовуючи географічні інформаційні системи (GIS), розробники вводять у науковий обіг (і тим самим роблять загальнодоступною) усю відому на сьогодні інформацію не лише про певні ключові події в історії України, але і про економічні, історичні, політичні та соціальні зміни, які вона нині зазнає.

До цієї праці залучають учених, студентів та аспірантів, як у Гарварді, так і за його межами.

"Ми співпрацювали з Інститутом історії в Україні, де нам відсканували мапи і надіслали їх в електронному варіанті. Потім ми використовували програми Гарвардського Університету, щоб оцифрувати ці карти", – розповідає менеджер проекту Костянтин Бондаренко.

"МАПА. Цифровий Атлас України" розрахований на сучасних дослідників, які вивчають Україну і які вже звикли користуватися сучасними інформаційними технологіями, а також на молодь, якій дослідження української історії стане цікавим та пізнавальним, завдяки сучасним технологіям.

Аспірантка Гарвардського Університету Меґан Сміт була однією з перших, хто скористувався "Цифровим атласом" у своєму дослідженні. Вона говорить:

"Мапи, з якими я працювала у своїх дослідженнях – це дані про Голодомор. Можливість розбити інформацію по маленьких регіонах, можливість бачити зміни впродовж певного часу. Це можливість глянути на Голодомор з різних точок зору".

Станом на сьогодні Український науковий інститут Гарвардського університету поповнив "МАПУ. Цифровий атлас України" до шести розділів, окрім Голодомору, тут також є інтерактивні карти Революції Гідності, Генеалогії Київської Русі, Історичне Поділля в епоху Середньовіччя та Незалежна Україна.

Читайте також:

Голодомор: нові дані ведуть до нових відкриттів і знахідок

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.