Спецпроект

У Польщі з'явиться ще один пам’ятник "жертвам українських націоналістів". ФОТО

Дах спаленого будинку, а побіч придорожня капличка – так виглядатиме пам’ятник "жертвам українських націоналістів у роки 1939-1947" у м. Щецині.

Монумент за проектом Катажини Радецької щойно почали споруджувати на Центральному цвинтарі міста, повідомляє Польське радіо.

Пам'ятник будують рамках співробітництва Інституту національної пам'яті Польщі та Асоціації "Східні креси — спадщина і пам’ять".

 7 серпня почалися будівельні роботи. Ліворуч візуалізація майбутнього пам’ятника. Фото: PAP/Marcin Bielecki

"Нині проблема в тому, щоб ми, поляки, могли на території України гідно поховати жертв волинського злочину. Співробітникам Інституту національної пам’яті унеможливлюють проводити ексгумації в місцях, де у братських могилах спочивають ці жертви. Тому пам’ятник має також стати символічною могилою", — заявив представник Інституту нацпам’яті в Щецині Павел Скубіш.

Представник Асоціації Єжи Мужило наголсив, що поява пам'ятника особливо важлива для нащадків кресов'ян і свідків трагічних подій на Волині.

Волинська трагедія — обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

За оцінками професора Івана Патриляка, на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими (з яких близько 4 тисяч припадало на Холмщину, Грубешівщину і Підляшшя й до 20 тисяч біженцями. поляки — 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Читайте також:

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.