Біля садиби Мазепи під Батурином знайшли загадкові сходи

На території заміської садиби українського гетьмана Івана Мазепи у Гончарівці чернігівські археологи натрапили на загадкові сходи, що ведуть углиб.

Про це Укрінформу повідомив науковий керівник Батуринської археологічної експедиції, старший науковий співробітник Національного університету "Чернігівський колегіум ім. Т.Г. Шевченка" Юрій Ситий.

 Процес розкопок. Фото: Украінформ

"Під час минулорічної експедиції на території заміського маєтку Мазепи у Гончарівці ми знайшли квадратний фундамент розміром 2х2 м. Цього літа продовжили там копати і знайшли іще один такий же.

Спочатку подумали, що це рештки колодязя, критого дахом (навколо виявили стовпи-опори), та наприкінці експедиції несподівано натрапили на сходи, що ведуть углиб, і цегляні лутки дверей. Що воно за сходи, куди ведуть - у підземний хід чи якесь інше підземелля, поки що невідомо", - розповів Ситий.

За його словами, продовжити дослідження і розгадати загадку цих сходів археологи зможуть лише наступного археологічного сезону, адже цьогорічна експедиція вже закінчилась. А поки що, як і належить за технологією розкопок, засипали те місце землею.

На Гончарівці чернігівські археологи працюють уже багато років. За цей час прошурфували всі 9 га території колишнього маєтку Мазепи, що був спалений під час Батуринської трагедії 1708 року. Знайшли тут вартівню – будинок, де відпочивала гетьманська варта, "хату покоїва", як, очевидно, називався будинок для гостей, та багато іншого.

Загалом цьогорічна Батуринська експедиція працювала на шести об’єктах.

Читайте також:

Археологи дослідили залізоплавильну піч Кам’янської Січі. ФОТО

Патріархат УГКЦ: між Ватиканом і Москвою

Питання патріархату Української греко-католицької церкви – одне з найважливіших в її історії другої половини XX cт. Ця справа стосувалась не лише української діаспори і церковного духовенства, а й понтифіків, посадовців Римської курії та політиків різних держав.
Особливим чином це питання турбувало Москву, яка всіляко намагалась протидіяти спробам встановлення патріархального устрою УГКЦ

Лех Валенса: “Польща та Україна приречені бути разом”

2 грудня 1991 року сталася історична подія в польсько-українських стосунках – Польща, першою в світі, визнала незалежну Україну, після того, як днем раніше, український народ підтвердив на референдумі Акт проголошення незалежності України. Це було найкраще завершення бурхливого й надскладного ХХ століття в українсько-польських стосунках

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.