Біля садиби Мазепи під Батурином знайшли загадкові сходи

На території заміської садиби українського гетьмана Івана Мазепи у Гончарівці чернігівські археологи натрапили на загадкові сходи, що ведуть углиб.

Про це Укрінформу повідомив науковий керівник Батуринської археологічної експедиції, старший науковий співробітник Національного університету "Чернігівський колегіум ім. Т.Г. Шевченка" Юрій Ситий.

 Процес розкопок. Фото: Украінформ

"Під час минулорічної експедиції на території заміського маєтку Мазепи у Гончарівці ми знайшли квадратний фундамент розміром 2х2 м. Цього літа продовжили там копати і знайшли іще один такий же.

Спочатку подумали, що це рештки колодязя, критого дахом (навколо виявили стовпи-опори), та наприкінці експедиції несподівано натрапили на сходи, що ведуть углиб, і цегляні лутки дверей. Що воно за сходи, куди ведуть - у підземний хід чи якесь інше підземелля, поки що невідомо", - розповів Ситий.

За його словами, продовжити дослідження і розгадати загадку цих сходів археологи зможуть лише наступного археологічного сезону, адже цьогорічна експедиція вже закінчилась. А поки що, як і належить за технологією розкопок, засипали те місце землею.

На Гончарівці чернігівські археологи працюють уже багато років. За цей час прошурфували всі 9 га території колишнього маєтку Мазепи, що був спалений під час Батуринської трагедії 1708 року. Знайшли тут вартівню – будинок, де відпочивала гетьманська варта, "хату покоїва", як, очевидно, називався будинок для гостей, та багато іншого.

Загалом цьогорічна Батуринська експедиція працювала на шести об’єктах.

Читайте також:

Археологи дослідили залізоплавильну піч Кам’янської Січі. ФОТО

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.