У Кам’янці-Подільському відбулася реконструкція битви за Київ 1919 року. ФОТО. ВІДЕО

На День Незалежності у Кам’янці-Подільському відбулася реконструкція бою між солдатами Української Народної Республіки та білогвардійськими військовими формуваннями збройних сил Півдня Росії.

Про це повідомляє видання "Вдало".

 

Захід відбувався в рамках Всеукраїнського фестивалю історичної реконструкції "Остання столиця".

Впродовж 24-25 серпня кам’янчани та гості міста мають змогу познайомитися із побутом та одностроями війська УНР, а також більше дізнатися про події 20-их років ХХ століття, коли Кам’янець отримав статус столиці.

 

Безпосередньо у п’ятницю в парку відбулася реконструкція бою, учасники використовували гармату, кулемети та стрілецьку зброю.

 

Під час проведення фестивалю "Остання столиця" організатори залучити унікальну історичну техніку, а саме – три броньовики "Остін" та два автомобілі.

Зокрема, використовувався автомобіль "Русо-Балт" моделі С24, з якого напередодні роздавали листівки-запрошення на фестиваль.

 

Загалом в Кам’янець завітали більше сотні членів клубів військово-історичної реконструкції з Києва, Львова, Одеси, Вінниці та Кам’янця-Подільського.

У програмі фестивалю була передбачена військова муштра, презентація історичного бою, тактичні маневри від реконструкторів.

 

Як відомо, фестиваль "Остання столиця" присвячений подіям 1919 року, коли Кам’янець-Подільський на певний час став тимчасовою столицею Української Народної Республіки.

Нагадуємо, що 24 серпня у Тернополі відкрили бюст Симону Петлюрі.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.