У Кам’янці-Подільському відбулася реконструкція битви за Київ 1919 року. ФОТО. ВІДЕО

На День Незалежності у Кам’янці-Подільському відбулася реконструкція бою між солдатами Української Народної Республіки та білогвардійськими військовими формуваннями збройних сил Півдня Росії.

Про це повідомляє видання "Вдало".

 

Захід відбувався в рамках Всеукраїнського фестивалю історичної реконструкції "Остання столиця".

Впродовж 24-25 серпня кам’янчани та гості міста мають змогу познайомитися із побутом та одностроями війська УНР, а також більше дізнатися про події 20-их років ХХ століття, коли Кам’янець отримав статус столиці.

 

Безпосередньо у п’ятницю в парку відбулася реконструкція бою, учасники використовували гармату, кулемети та стрілецьку зброю.

 

Під час проведення фестивалю "Остання столиця" організатори залучити унікальну історичну техніку, а саме – три броньовики "Остін" та два автомобілі.

Зокрема, використовувався автомобіль "Русо-Балт" моделі С24, з якого напередодні роздавали листівки-запрошення на фестиваль.

 

Загалом в Кам’янець завітали більше сотні членів клубів військово-історичної реконструкції з Києва, Львова, Одеси, Вінниці та Кам’янця-Подільського.

У програмі фестивалю була передбачена військова муштра, презентація історичного бою, тактичні маневри від реконструкторів.

 

Як відомо, фестиваль "Остання столиця" присвячений подіям 1919 року, коли Кам’янець-Подільський на певний час став тимчасовою столицею Української Народної Республіки.

Нагадуємо, що 24 серпня у Тернополі відкрили бюст Симону Петлюрі.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".