Дослідження ДНК вперше показало нащадка неандертальця і денисівської людини

Знайдений у російській печері фрагмент кістки, якому 50 тис. років, є першими відомими рештками дитини, яка народилася від неандертальської матері і денисівського чоловіка.

Довгу кістку, яка належала 13-літній дівчинці, знайшли у 2012 році в Денисовій печері в Алтайському краї Російської Федерації. Відповідне дослідження опублікував журнал Nature, пише CNN.

Неандертальці та денисівські люди (від назви печери Денисова, де 2008 року вперше знайшли їхні кістки), найближчі вимерлі родичі сучасної людини, належать до триби гомініні. Вони розділилися понад 390 тис. років тому. Але сепарація не означала, що вони не перетиналися взагалі.

Дослідники зуміли визначити молекулярну послідовність геному зразка Denisova 11, яка померла понад 50 тис. років тому. З’ясувалося, що вона була нащадком неандертальця і денисівця в першому поколінні з рівною часткою генів від обох.

 Краєвид на долину з вершини печери Денисова, де ведуться археологічні роботи

Уперше повністю визначити молекулярну послідовність ДНК неандертальців і денисівців удалося в 2010 році. Це й призвело до первісного відкриття, що вони схрещувалися з предками сучасних людей.

50 тис. років тому, коли сучасні люди мігрували з Африки, вони зустрілися з неандертальцями та денисівцями, і почалося змішування. Біля 40 тис. років тому люди цілком змінили неанертальців і денисівців. Перед тим неандертацьці та денисівці зустрічалися, попри те, що жили на протилежних кінцях Євразії: неандертальці на заході, а денисівці на сході.

Проте з’ясувати точно, де це сталося, та ступінь їх схрещування, поки складно. Учені говорять, що навіть коли між двома групами були зустрічі, неандертальці та денисівці могли залишатися генетично відмінними одне від одного завдяки обмеженості взаємодії.

Як повідомлялося, під час досліджень у Чернігові археологи відшукали монету XI сторіччя, що була викарбувана в Херсонесі.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".