АНОНС: Друге видання "Кривавих земель" обговорять на публічній дискусії в Києві

"Історик і європейські трагедії ХХ століття: як промовляти до різних аудиторій?". У Києво-Могилянській академії відбудеться публічна дискусія з нагоди виходу другого видання книги Тімоті Снайдера "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним".

У середині ХХ століття Європа стала ареною зіткнення нацистської Німеччини і сталінського СРСР.

Професор Єльського університету Тімоті Снайдер розглядає геноцид євреїв на зайнятих Німеччиною територіях, акти масового насильства у СРСР (штучний голод в Україні й інших республіках СРСР, депортації кримських татар, чеченців та інших народів), а також антисемітську кампанію в післявоєнному Радянському Союзі як узаємопов’язані процеси, які перетворили половину Європи на простір страждань. 

 

Ці питання вже багато років викликають гострі суперечки серед дослідників. Це стає особливо помітним у роковини масових убивств, коли подібні дискусії актуалізуються у ЗМІ. Учасники заходу обговорять можливості виваженого висвітлення розглянутих Снайдером питань у медіа та вплив його книжки "Криваві землі" на дискусії щодо цих тем.

Учасники:
- Поліна Лаврова, видавництво "Laurus";
- Сергій Гірік, НаУКМА, Українська асоціація юдаїки;
- Юрій Радченко, Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

Модератор:
- Віталій Черноіваненко, НаУКМА, Українська асоціація юдаїки.

13 вересня, четвер, 18.00​

Місце: Музей Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Г. Сковороди 2).

Організатори: Національний університет "Києво-Могилянська академія", магістерська програма НаУКМА з юдаїки, кафедра історії НаУКМА, Українська асоціація юдаїки і видавництво "Laurus".

Вхід вільний.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.