АНОНС: Друге видання "Кривавих земель" обговорять на публічній дискусії в Києві

"Історик і європейські трагедії ХХ століття: як промовляти до різних аудиторій?". У Києво-Могилянській академії відбудеться публічна дискусія з нагоди виходу другого видання книги Тімоті Снайдера "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним".

У середині ХХ століття Європа стала ареною зіткнення нацистської Німеччини і сталінського СРСР.

Професор Єльського університету Тімоті Снайдер розглядає геноцид євреїв на зайнятих Німеччиною територіях, акти масового насильства у СРСР (штучний голод в Україні й інших республіках СРСР, депортації кримських татар, чеченців та інших народів), а також антисемітську кампанію в післявоєнному Радянському Союзі як узаємопов’язані процеси, які перетворили половину Європи на простір страждань. 

 

Ці питання вже багато років викликають гострі суперечки серед дослідників. Це стає особливо помітним у роковини масових убивств, коли подібні дискусії актуалізуються у ЗМІ. Учасники заходу обговорять можливості виваженого висвітлення розглянутих Снайдером питань у медіа та вплив його книжки "Криваві землі" на дискусії щодо цих тем.

Учасники:
- Поліна Лаврова, видавництво "Laurus";
- Сергій Гірік, НаУКМА, Українська асоціація юдаїки;
- Юрій Радченко, Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

Модератор:
- Віталій Черноіваненко, НаУКМА, Українська асоціація юдаїки.

13 вересня, четвер, 18.00​

Місце: Музей Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Г. Сковороди 2).

Організатори: Національний університет "Києво-Могилянська академія", магістерська програма НаУКМА з юдаїки, кафедра історії НаУКМА, Українська асоціація юдаїки і видавництво "Laurus".

Вхід вільний.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".