АНОНС: У Києві відбудеться передпоказ віртуальної моделі вулиці Інститутської часів Майдану

У київському кінотеатрі "Планета Кіно" 12 вересня відбудеться передпоказ української версії "Aftermath VR: Euromaidan" про розстріли на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.

Про це повідомляє офіційний сайт Національного музею Революції Гідності.

У документальному проекті "Aftermath VR: Euromaidan" студії "New Cave Media" глядач крок за кроком повторює шлях протестувальників і дізнається про розстріли 20 лютого через оповідь наратора, архівні кадри, 360° інтерв’ю з очевидцями та знайомство зі сканованими артефактами часів Євромайдану.

Частину артефактів для максимально достовірної розповіді про події надав Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

"Проект Олексія Фурмана та Сергія Полежаки не просто занурює глядача у найдраматичніший день Майдану, а вкотре нагадує ціну свободи. Завдяки цьому проекту тодішня вулиця Інститутська ретельно задокументована, що особливо важливо для спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні. Плануємо разом з авторами продовжити й розширити "Aftermath VR: Євромайдан" на інші локації Революції Гідності, шоб представити його в експозиційному просторі майбутнього Музею Майдану", – каже Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Команда  студії New Cave Media. Фото: maidanmuseum.org

Команда "New Cave Media" за допомогою техніки фотограметрії, методу, який використовують для створення тривимірних моделей із великої кількості фотографій, оцифрувала ділянку вулиці Інститутської завдовжки 350 метрів. Уперше в історії територія такого розміру відтворюється у віртуальній реальності.

Тривимірна модель майдану Незалежності, створена за допомогою фотограметрії. Фото: maidanmuseum.org

Саме завдяки фотограметрії оцифрована бруківка на віртуальній Інститутській повністю відповідає реальній і дає змогу фізично пройтися вулицею.

За допомогою спеціального шолома з окулярами та контролерів для рук глядач рухається маршрутом, яким ішли учасники Майдану, витісняючи спецпризначенців. Дорогою можна зупинятися, оглядати все навколо, активізувати відеосвідчення, епізоди архівних документальних зйомок, також окремі тривимірні артефакти Майдану, зокрема фрагменти бруківки й каски протестувальників.

Прем’єра повної української версії запланована на листопад 2018 року – до 5-ї річниці Революції Гідності. Українська версія транслюватиметься в "Планеті Кіно" безкоштовно з 13 вересня​

12 вересня, 19.30

Місце: "Планета Кіно", м. Київ, проспект Степана Бандери, 34В, 2-й кінозал.

На передпоказ потрібна РЕЄСТРАЦІЯ.

Контакти: керівник проекту "Aftermath VR" – Олексій Фурманolexiyfurman@gmail.com, +38(063)4300118. Прес-служба Національного музею Революції Гідності: press@maidanmuseum.org, +38(098)6611833.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.