Спецпроект

АНОНС: "Меморіал Голодомору" запрошує на лекцію "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору"

Чому питання про кількість загиблих в роки Голодомору-геноциду досі актуальне? Як трапилось, що підрахунки досі тривають? Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" запрошує прослухати лекцію судово-медичного експерта Андрія Кіся "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору".

Кандидат медичних наук, експерт вищого кваліфікаційного класу, лікар вищої категорії, криміналіст Андрій Кісь проводив судово-медичні експертизи під час розгляду кримінальної справи за фактом вчинення злочину геноциду в Україні в 1932-1933 роках.

 

Незважаючи на закінчення офіційних досліджень, автор продовжив самостійне вивчення теми. Він проаналізував багато архівних документів та зіставив їх зміст з фундаментальними медико-біологічними дослідженнями. За його висновками, реальна кількість смертей, перевищує офіційні дані у десятки разів.

Він виявив цілу низку фальсифікацій у звітних документах різних державних установ м. Харкова з метою приховання масштабу смертності в 1932-1933 роках. Саме ці унікальні архівні матеріали експерт продемонструє відвідувачам. Лекція міститиме візуально-документальну та графічно-аналітичну інформацію.


14 вересня, 14.00

Місце: Зала пам’яті Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" (м. Київ, вул. Лаврська, 3). 

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору". 

Вхід вільний.

Для акредитації та довідок: (044)254-45-12, memoholod@ukr.net

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?