Спецпроект

АНОНС: "Меморіал Голодомору" запрошує на лекцію "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору"

Чому питання про кількість загиблих в роки Голодомору-геноциду досі актуальне? Як трапилось, що підрахунки досі тривають? Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" запрошує прослухати лекцію судово-медичного експерта Андрія Кіся "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору".

Кандидат медичних наук, експерт вищого кваліфікаційного класу, лікар вищої категорії, криміналіст Андрій Кісь проводив судово-медичні експертизи під час розгляду кримінальної справи за фактом вчинення злочину геноциду в Україні в 1932-1933 роках.

 

Незважаючи на закінчення офіційних досліджень, автор продовжив самостійне вивчення теми. Він проаналізував багато архівних документів та зіставив їх зміст з фундаментальними медико-біологічними дослідженнями. За його висновками, реальна кількість смертей, перевищує офіційні дані у десятки разів.

Він виявив цілу низку фальсифікацій у звітних документах різних державних установ м. Харкова з метою приховання масштабу смертності в 1932-1933 роках. Саме ці унікальні архівні матеріали експерт продемонструє відвідувачам. Лекція міститиме візуально-документальну та графічно-аналітичну інформацію.


14 вересня, 14.00

Місце: Зала пам’яті Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" (м. Київ, вул. Лаврська, 3). 

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору". 

Вхід вільний.

Для акредитації та довідок: (044)254-45-12, memoholod@ukr.net

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".