Меморіал концтабору Дахау шукає родичів військовополонених з України

Музей-меморіал колишнього нацистського концтабору Дахау розшукує родичів радянських військовополонених, розстріляних у 1941—1942 роках. Серед них є 97 українців. Співробітники меморіалу мають надію, що їм вдасться вийти на нащадків воїнів, що були страчені тоталітарним режимом.

Про це написала історик Ольга Скороход у колонці для ЦЕНЗОР.net.

Невелику експозицію і меморіал пам’яті жертв розстрілів на місці колишнього "полігону СС Хеберсхаузен" співробітники Музею-меморіалу "Концтабір Дахау" відкрили у 2014 році. 22 червня 2019 року музей-меморіал "Концтабір Дахау" планує відкрити нову частину виставки про "полігон СС Хеберсхаузен" і доповнити меморіальні плити новими іменами жертв розстрілів.

 Експозиція, присвячена радянським військовополоненим, на місці розстрілів на полігоні Хеберсхаузен. Фото: de.wikipedia.org

Полігон Хеберсхаузен було споруджено в 1937—1938 роках за два км від основного табору концтабору Дахау. Як повідомляють фахівці, тут службовці СС, які охороняли табір, проводили тренування зі стрільби.

У 1941—1942 років живими мішенями для есесівців стали радянські військовополонені, яких сюди цілеспрямовано провозили страчувати. Це були офіцери Червоної армії — євреї, політичні комісари, представники інтелігенції, яких айнзацкоманди "відсортували" в таборах для радянських військовополонених військових округів Мюнхена, Нюрнберга, Штутгарта, Вісбадена та Зальцбурга згідно з расовими та ідеологічними критеріями.

 Зразок облікової картки військовополоненого Михайла Великодського. Центральний архів Міністерства оборони РФ
Зразок облікової картки військовополоненого Михайла Великодського, зворот 

Загалом на полігоні Хеберсхаузен було розстріляно близько 4000 радянських військовополонених. Співробітники музею-меморіалу за різними документами встановили прізвища і короткі відомості на 816 осіб. Із цього списку вони відібрали біля сотні прізвищ офіцерів, які були родом з України.

Усі полонені офіцери, що зазначені у списку, проходили у радянських документах як ті, які пропали безвісти. Тепер з’явилася можливість рідним дізнатися, де вони загинули і відвідати їх могилу.

Варто зазначити, що німецькі науковці самостійно переклали прізвища жертв розстрілів з латиниці на кирилицю. Тому з метою зменшення кількості можливих спотворень і різночитань українські пошуковці подають список російською — у такому вигляді, як отримали. Крім того, можуть бути неточності у назвах населених пунктів. Всі дані подані на момент 1941 рік, коли брали на обік полонених червоноармійців і заповнювалися анкети.

Переглянути Список полонених з України, розстріляних у 1941-1942 роках у концтаборі Дахау

За більш детальною інформацією звертайтеся до наукової співробітниці Інституту історії України НАНУ, Тетяни Пастушенко tetiana_p@ukr.net.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.