На премію Сахарова європейці номінували Сенцова

Європейська народна партія, найбільша фракція в Європейському парламенті, номінувала незаконно ув’язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова на здобуття премії Андрія Сахарова.

Про це у Twitter повідомив брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк, передає "Українська правда".

"Найбільша політична група в Європарламенті висунула Сенцова на премію Сахарова 2018 року", – написав Йозвяк.

Минулого тижня Йозвяк повідомляв, що кандидатуру Сенцова також підтримують ще дві парламентські групи. Ім’я лауреата оголосять наприкінці жовтня.

Премія "За свободу думки" ім. Андрія Сахарова є щорічною відзнакою Європейського парламенту. Вона започаткована 1988 року і вручається в 4 галузях, зокрема, в галузі захисту прав людини і її основних свобод.

Премію названо на честь російського науковця і правозахисника Андрія Сахарова (1921–1988), лауреата Нобелівської премії миру (1976), який виступав на захист політв'язнів і критикував радянський тоталітарний режим.

У 2016 році на премію номінували лідера кримських татар Мустафу Джемілєва, у 2015 році – українську авіатора і депутата Надію Савченко. У 2014 році на здобуття премії висунули Євромайдан.

Розмір премії складає 50 тис. євро.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.