На премію Сахарова європейці номінували Сенцова

Європейська народна партія, найбільша фракція в Європейському парламенті, номінувала незаконно ув’язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова на здобуття премії Андрія Сахарова.

Про це у Twitter повідомив брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк, передає "Українська правда".

"Найбільша політична група в Європарламенті висунула Сенцова на премію Сахарова 2018 року", – написав Йозвяк.

Минулого тижня Йозвяк повідомляв, що кандидатуру Сенцова також підтримують ще дві парламентські групи. Ім’я лауреата оголосять наприкінці жовтня.

Премія "За свободу думки" ім. Андрія Сахарова є щорічною відзнакою Європейського парламенту. Вона започаткована 1988 року і вручається в 4 галузях, зокрема, в галузі захисту прав людини і її основних свобод.

Премію названо на честь російського науковця і правозахисника Андрія Сахарова (1921–1988), лауреата Нобелівської премії миру (1976), який виступав на захист політв'язнів і критикував радянський тоталітарний режим.

У 2016 році на премію номінували лідера кримських татар Мустафу Джемілєва, у 2015 році – українську авіатора і депутата Надію Савченко. У 2014 році на здобуття премії висунули Євромайдан.

Розмір премії складає 50 тис. євро.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.