АНОНС: Документальну трилогію про гімн, прапор і герб України покажуть у НІМУ

У Національному музеї історії України покажуть всі серії просвітницької документальної трилогії "Українська символіка. Гімн. Прапор. Герб".

Фільми присвячені історії нашої символіки — ключів до розуміння того, як і на яких засадах створювалася Українська держава. Адже її офіційна історія налічує всього 25 років, тоді як гімну України вже понад півтораста років, гербу — більше тисячі, а прапору — понад вісімсот.

 

Трилогія створена продюсерською компанією "ІнсайтМедіа" за підтримки Державного агентства України з питань кіно спеціально до Дня незалежності України. Показ документальних фільмів у Національному музеї історії України пройде в межах виставки "Незалежність: наш час" за підтримки Держкіно.

Режисери кінопроекту — Євген Коваленко ("Українська символіка. Гімн"), Сергій Сотниченко ("Українська символіка. Прапор"), Тарас Ткаченко ("Українська символіка. Герб"). Оповідач у трилогії історії творення української символіки — Міністр культури України, народний артист України Євген Нищук.

Тривалість кожного фільму — 56 хвилин.

Кінопоказ  трилогії відбуватиметься за таким гарфіком:

  • 15 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Герб",
  • 23 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Прапор",
  • 30 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Гімн".

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 1).

Вхід за ціною огляду експозиції 1 поверху.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.