АНОНС: Документальну трилогію про гімн, прапор і герб України покажуть у НІМУ

У Національному музеї історії України покажуть всі серії просвітницької документальної трилогії "Українська символіка. Гімн. Прапор. Герб".

Фільми присвячені історії нашої символіки — ключів до розуміння того, як і на яких засадах створювалася Українська держава. Адже її офіційна історія налічує всього 25 років, тоді як гімну України вже понад півтораста років, гербу — більше тисячі, а прапору — понад вісімсот.

 

Трилогія створена продюсерською компанією "ІнсайтМедіа" за підтримки Державного агентства України з питань кіно спеціально до Дня незалежності України. Показ документальних фільмів у Національному музеї історії України пройде в межах виставки "Незалежність: наш час" за підтримки Держкіно.

Режисери кінопроекту — Євген Коваленко ("Українська символіка. Гімн"), Сергій Сотниченко ("Українська символіка. Прапор"), Тарас Ткаченко ("Українська символіка. Герб"). Оповідач у трилогії історії творення української символіки — Міністр культури України, народний артист України Євген Нищук.

Тривалість кожного фільму — 56 хвилин.

Кінопоказ  трилогії відбуватиметься за таким гарфіком:

  • 15 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Герб",
  • 23 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Прапор",
  • 30 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Гімн".

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 1).

Вхід за ціною огляду експозиції 1 поверху.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".