АНОНС: Документальну трилогію про гімн, прапор і герб України покажуть у НІМУ

У Національному музеї історії України покажуть всі серії просвітницької документальної трилогії "Українська символіка. Гімн. Прапор. Герб".

Фільми присвячені історії нашої символіки — ключів до розуміння того, як і на яких засадах створювалася Українська держава. Адже її офіційна історія налічує всього 25 років, тоді як гімну України вже понад півтораста років, гербу — більше тисячі, а прапору — понад вісімсот.

 

Трилогія створена продюсерською компанією "ІнсайтМедіа" за підтримки Державного агентства України з питань кіно спеціально до Дня незалежності України. Показ документальних фільмів у Національному музеї історії України пройде в межах виставки "Незалежність: наш час" за підтримки Держкіно.

Режисери кінопроекту — Євген Коваленко ("Українська символіка. Гімн"), Сергій Сотниченко ("Українська символіка. Прапор"), Тарас Ткаченко ("Українська символіка. Герб"). Оповідач у трилогії історії творення української символіки — Міністр культури України, народний артист України Євген Нищук.

Тривалість кожного фільму — 56 хвилин.

Кінопоказ  трилогії відбуватиметься за таким гарфіком:

  • 15 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Герб",
  • 23 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Прапор",
  • 30 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Гімн".

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 1).

Вхід за ціною огляду експозиції 1 поверху.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб