Археологи знайшли найдавніший малюнок людини

На південному узбережжі ПАР археологи знайшли камінь із намальованими червоними лініями.

Фахівці вважають, що цьому малюнку близько 73 тис. років і він є найдавнішим відомим людським малюнком, повідомляє gazeta.ua з посиланням на Reuters.

 Малюнок зроблений 73 тисячі років тому

Фото: Reuters

Лінії намалювали мисливці-збирачі, які періодично проживали у печері Бломбос на березі Індійського океану у 300 км на схід від столиці ПАР Кейптауна.

Для малювання використали вохру. Зображення складається з 6 прямих ліній, перекреслених 3 вигнутими лініями.

Малюнок свідчить, що давні люди володіли хорошими здібностями.

"Різке припинення всіх ліній на краях фрагменту вказує на те, що малюнок простягався по більшій поверхні. Ця картина, мабуть, була більш складною та структурованою у всій своїй сутності, ніж в усіченій формі", - сказав керівник дослідження археолог Крістофер Хеншилвуд.

"Ми б не хотіли назвати це мистецтвом. Це, безумовно, абстрактний малюнок, і він майже напевно мав деякий сенс для його творця і, ймовірно, був частиною загальної символьної системи, зрозумілої іншим людям у цій групі", - додав Хеншилвуд.

Нагадуємо, що біля Софії Київської археологи виявили язичницьке поховання.

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.