Спецпроект

У столиці ПАР пограбували музей на два мільйони доларів

У столиці ПАР, Преторії, серед білого дня скоєно зухвале пограбування художнього музею. Збиток склав понад два мільйони доларів.

Про це пише КМ.ru.

Згідно з інформацією місцевої влади, кілька зловмисників прийшли в столичний Art Museum під виглядом студентів-мистецтвознавців. При цьому квитки на екскурсію вони придбали за пільговою ціною, що становить 2,5 долара. У супроводі доглядача вони ознайомилися з експозицією, а потім зв'язали співробітників музею, погрожуючи їм зброєю, і винесли найцінніші полотна.

Серед них були кілька картин, які вважаються досить важливими для історії національного живопису. До них відносяться: "Портрет вождя готтентотів" Хьюго Ноде, "Антилопа та птиця" Дж. Г. Пірнеефа, "Кішка з петуніями" Меггі Лобсер.

Після інциденту музей закрили. Його адміністрація спільно з міською владою обговорюють додаткові заходи безпеки установи, які надалі могли б захистити від зазіхань його цінні експонати.

До речі, як пояснили співробітники Інтерполу, крадіжка творів мистецтва за своєю прибутковості поступається тільки торгівлі зброєю та наркотиками.

Теми

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.