Біля Софії Київської археологи виявили язичницьке поховання. ФОТО

Археологи, які проводять розкопки біля стін Софійського собору, виявили: монети, кераміку і навіть поховання старіше за сам собор.

Про це повідомляє видання "Гал-Інфо" з посиланням на "Сегодня".

 Фото: Григорій Салай

Археологи копають з липня. Знаходиться розкоп в 25 метрах від собору. Його площа становить 20 "квадратів". Дослідження тут стартували на початку липня на місці провалу, який стався в квітні цього року.

У нацзаповіднику "Софія Київська" тоді припустили, що просісти земля могла над стародавнім підземеллям XVII-XVIII ст., яке використовувалося як монастирський погріб.

"Нам вдалося заглибитися майже на три метри. Коли почали копати, виявилося, що тут два провали: один, вужчий, який стався цієї весни, і другий, ширшкий, що утворився в 2000 році. На останньому ми і зосередилися.

Щоб дійти до льохів, потрібно спуститися ще метра на два. Що нас чекає внизу – важко сказати. Наше завдання – відкрити його, визначити стан і по можливості зробити тимчасове зміцнення аварійних ділянок, щоб більше не ставалися провали", – розповідає археолог Тимур Бобровський.

  Фото: Григорій Салай

Згідно з однією з гіпотез, льохи виникли на місці більш ранніх підземних ходів часів Київської Русі. "Ходили навіть легенди, що в цих підземеллях захована бібліотека Ярослава Мудрого, але це навряд чи. Справа вся в тому, що, копаючи льохи в XVII столітті, бібліотеку, якби вона там була, вже виявили б", – говорить Бобровський.

За два місяці розкопок археологам вдалося знайти залишки стін великого дерев'яного будинку (друга половина XVII – початок XVIII ст.), який міг бути чернечою келією, шість монет (п'ять польських XVII ст.,шеляги та півтораки, і одну XIX в. – Російської імперії ), заготовку свинцевої печатки і одну печатку із зображенням святого Георгія і хреста (приблизно XI-XII ст.).

Печатка, можливо, належала одному з церковних ієрархів Софійського собору. Також були розкопані залишки дерев'яної огорожі приблизно XI-XII ст., кераміка XI-XVIII ст.

  Фото: Григорій Салай

Одну з унікальних знахідок археологи дбайливо ховають під клейонкою – це стародавнє поховання.

"Залишилися тільки кістки ніг. Верхня частина тулуба і череп – в провалі. Це поховання цікаве тим, що, найімовірніше, було зроблено ще до побудови Софійського собору, приблизно в Х столітті, коли на цьому місці існував могильник. Ми можемо припускати, що це язичницьке поховання", – говорить Бобровський.

  Фото: Григорій Салай

Також в похованні була знайдена бронзова шпилька. За словами археолога, такими користувалися жінки-ткалі: "Цілком можливо, що це жіночі останки. Пізніше ми передамо кістки антропологам, які визначать стать і вік. Цілком можливо, що під час розкопок ми знайдемо інші деталі вбрання: персні, браслети, сережки".

  Фото: Григорій Салай

Триватимуть розкопки ще близько двох місяців. Всі знайдені артефакти археологи передадуть до фондів нацзаповідника. "Сподіваємося, буде зроблена окрема експозиція, присвячена археології собору і садиби. Що ж стосується знайдених останків, то після дослідження ми поховаємо їх на цій же території", – говорить Бобровський.

Нагадуємо, що в липні на території Києво-Печерської Лаври відкопали стіну часів Київської Русі.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.