Біля Софії Київської археологи виявили язичницьке поховання. ФОТО

Археологи, які проводять розкопки біля стін Софійського собору, виявили: монети, кераміку і навіть поховання старіше за сам собор.

Про це повідомляє видання "Гал-Інфо" з посиланням на "Сегодня".

 Фото: Григорій Салай

Археологи копають з липня. Знаходиться розкоп в 25 метрах від собору. Його площа становить 20 "квадратів". Дослідження тут стартували на початку липня на місці провалу, який стався в квітні цього року.

У нацзаповіднику "Софія Київська" тоді припустили, що просісти земля могла над стародавнім підземеллям XVII-XVIII ст., яке використовувалося як монастирський погріб.

"Нам вдалося заглибитися майже на три метри. Коли почали копати, виявилося, що тут два провали: один, вужчий, який стався цієї весни, і другий, ширшкий, що утворився в 2000 році. На останньому ми і зосередилися.

Щоб дійти до льохів, потрібно спуститися ще метра на два. Що нас чекає внизу – важко сказати. Наше завдання – відкрити його, визначити стан і по можливості зробити тимчасове зміцнення аварійних ділянок, щоб більше не ставалися провали", – розповідає археолог Тимур Бобровський.

  Фото: Григорій Салай

Згідно з однією з гіпотез, льохи виникли на місці більш ранніх підземних ходів часів Київської Русі. "Ходили навіть легенди, що в цих підземеллях захована бібліотека Ярослава Мудрого, але це навряд чи. Справа вся в тому, що, копаючи льохи в XVII столітті, бібліотеку, якби вона там була, вже виявили б", – говорить Бобровський.

За два місяці розкопок археологам вдалося знайти залишки стін великого дерев'яного будинку (друга половина XVII – початок XVIII ст.), який міг бути чернечою келією, шість монет (п'ять польських XVII ст.,шеляги та півтораки, і одну XIX в. – Російської імперії ), заготовку свинцевої печатки і одну печатку із зображенням святого Георгія і хреста (приблизно XI-XII ст.).

Печатка, можливо, належала одному з церковних ієрархів Софійського собору. Також були розкопані залишки дерев'яної огорожі приблизно XI-XII ст., кераміка XI-XVIII ст.

  Фото: Григорій Салай

Одну з унікальних знахідок археологи дбайливо ховають під клейонкою – це стародавнє поховання.

"Залишилися тільки кістки ніг. Верхня частина тулуба і череп – в провалі. Це поховання цікаве тим, що, найімовірніше, було зроблено ще до побудови Софійського собору, приблизно в Х столітті, коли на цьому місці існував могильник. Ми можемо припускати, що це язичницьке поховання", – говорить Бобровський.

  Фото: Григорій Салай

Також в похованні була знайдена бронзова шпилька. За словами археолога, такими користувалися жінки-ткалі: "Цілком можливо, що це жіночі останки. Пізніше ми передамо кістки антропологам, які визначать стать і вік. Цілком можливо, що під час розкопок ми знайдемо інші деталі вбрання: персні, браслети, сережки".

  Фото: Григорій Салай

Триватимуть розкопки ще близько двох місяців. Всі знайдені артефакти археологи передадуть до фондів нацзаповідника. "Сподіваємося, буде зроблена окрема експозиція, присвячена археології собору і садиби. Що ж стосується знайдених останків, то після дослідження ми поховаємо їх на цій же території", – говорить Бобровський.

Нагадуємо, що в липні на території Києво-Печерської Лаври відкопали стіну часів Київської Русі.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін