Неподалік Чернігова знайшли поховання другої половини Х століття. ФОТО, ВІДЕО

У Шестовицькому археологічному комплексі знайшли поховання другої половини Х століття. Вперше в розкопках у с. Шестовиці Чернігівського району Чернігівської області брали участь не тільки українські, а й польські археологи.

За два тижні експедиції археологи дослідили один курган і перейшли до робіт на іншим, повідомляє сайт gorod.cn.ua з посиланням на UA: Чернігів.

 Знайдений археологами скелет Х століття. Стоп-кадр із сюжету UA: Чернігів

Вісьмох польських студентів-археологів з Інституту археології Варшавського університету запросили чернігівські колеги. Польську частину спільної екпедиції очолює викладач Даріуш Бащек.

"Шестовиця для археологів це дуже відоме місце — своїми городищами, своїми курганами. Це для нас було теж цікаво, що ми можемо робити тут розкопки. Для студентів це перша практика. А я цікавлюся камерними похованнями, написав польською книгу про ці гробниці. Для мене було дуже цікаво приїхати сюди до Шестовиці, мати можливість досліджувати їх тут на місці", — повідомив Бащек.

Поховання знайшли під час розкопок першого кургану. За припущенням дослідників, це рештки воїна — мав на поясі ніж та елемент давньоруської зброї — кістеня.

"Біля ноги лежав залізний кістень, це його головка. Це ударна зброя проломлюючої дії. Через неї пронизувався шкіряний шнурок і була рукоятка. Так звана зброя для придушення повстань. Ми її зважили, вона має вагу 120 грамів. Це класична давньоруська і, можна сказати, навіть кочівницька зброя, яка є не дуже популярною, як наприклад, ті самі сокири, списи, але знахідка дуже цікава", — розповів співкерівник експедиції старший викладач Інституту історії імені Лазаревського В’ячеслав Скороход.

На додачу, археологи знайшли уламки керамічного посуду, зокрема половина горщика Х сторіччя з клеймом.

Дослідники планують завершити роботу до 25 вересня. Після того археологи ґрунтовніше вивчатимуть свої знахідки в Чернігові.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.