ЮНЕСКО визнало твори Джорджа Орвелла світовим культурним надбанням

ЮНЕСКО включило особистий архів англійського письменника Джорджа Орвелла в список документальної спадщини "Пам'ять світу".

Як повідомляє УІНАН із посиланням на The Guardian, особистий архів включає щоденники письменника, його журналістські та письменницькі записи.

У цих записах, у тому числі, вперше з'явилася відома фраза з антиутопії "1984": "Війна — це мир, свобода — це рабство, незнання — це сила".

ЮНЕСКО визнало, що роботи Орвелла вплинули на розвиток людини і зараз також мають значний вплив на читачів.

Син Орвелла річард Блер сказав, що пишається не тільки цим досягненням, а й також тими людьми, які доклали великих зусиль для визнання спадщини Орвелла.  

Архів Джорджа Орвелла зберігається в Університетському коледжі Лондона з 1960 року. Сам письменник зберігав дуже мало особистих документів, а рукописів  ще менше. Відповідно, його архів займає лише три погінні метри у сховищі.

ДОВІДКА:

Джордж Орвелл (19031950) британський журналіст і письменник. Справжнє ім'я Ерік Артур Блер. Найбільше прославився своїми антиутопіями "Колгосп тварин" і "1984", в яких зобразив комуністичний тоталітарний режим.

Читайте також:

Роман Орвелла "1984" ввійшов у десятку найпродаваніших книг 2015 року в Росії

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.