На Волині вшанували пам’ять польських солдат, загиблих 1939 року

У селі Мельники Шацького району на Волині вшанували пам’ять польських солдат, які загинули у вересні 1939 року від рук Червоної армії.

На честь полеглих офіцерів і підофіцерів Війська Польського та Корпусу охорони (КОП – ІП) пограниччя 22 вересня тут відбулися урочистості, які вже вдруге проводять у Мельниках, – повідомляє PolUkr.net із посиланням на "Волинську газету".

 Фото: shatsk.rayon.in.ua

На кладовищі в Мельниках зібралися представники Надбужанського відділу прикордонної служби Республіки Польща, Рівненської застави Луцького прикордонного загону, Генерального консульства РП у Луцьку, Добровільних загонів праці з Любліна, органів влади Шацького району, місцеві мешканці та студенти-полоністи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Ще 2002 року на місцевому кладовищі відбулася ексгумація та перепоховання тіл 18 офіцерів КОП. Спершу тут встановили тимчасовий хрест, а згодом – памʼятник. Пізніше перепоховали біля нього останки ще восьми солдатів КОП.

Генеральний вікарій Луцької дієцезії Римсько-Католицької церкви Ян Бурас та отець Василь із храму УПЦ Святої Анни села Мельники провели чин Богослужіння біля пам’ятника на честь загиблих 28 вересня 1939 року військовополонених з угруповання польського генерала Францішека Клеберга, яке вступило в нерівний бій із 52-ю стрілецькою дивізією РСЧА під командуванням генерала Івана Руссіянова.

Після богослужіння присутні поклали квіти й вінки біля памʼятника й запалили лампадки на кожній могилі. Опісля молодь узяла участь у пробігу пам’яті "Дорога до миру": українці й поляки спільно пробігли дистанцію 1939 метрів. Траса пробігу пролягла від кладовища до центру села.

На переможців, наймолодшого й найстаршого учасників, і навіть на учасника, котрий прибіг останнім, чекали відзнаки, які вручили в місцевому Будинку культури. А перед тим усі присутні долучилися до ще однієї акції, яка, як і пробіг, уже стає традицією Мельників: посадили в центрі села дерева памʼяті.

Польський консул Марек Запур запропонував наступного року організувати приїзд до Мельників рідних похованих тут солдатів КОП, адже прізвища офіцерів відомо завдяки знайденим при них документам.

Нагадуємо, що торік на цьому кладовищі наприкінці грудня вандали понищили кілька хрестів на могилах польських прикордонників та облили монумент фарбою. Групу зловмисників затримали в Чернігові, вони зізналися в скоєному. А місцеве населення самотужки відновило понищене та навело лад на цвинтарі.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.