До Дня захисника України військовики УНР оживуть на плакатах

УІНП до Дня захисника України готує презентацію серії арт-плакатів «Військова еліта Української революції 1917-1921 років». До набору входять 12 постерів із зображенням історичних постатей, що стояли біля витоків української армії, яка творилася в горнилі Визвольних змагань.

Серед них – представники усіх родів військ, від піхоти до авіації. Серед героїв серії є і одна жінка – повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Полковники Євген Коновалець та Петро Болбочан

Фото: УІНП

 

Ідею арт-плакатів Інститут втілив спільно з ГО "Експертний корпус". "Ця ідея виникла від "безвиході". Можна досхочу розповідати про героїв Української революції, але якщо ти не можеш показати, як вони виглядали, "бо не збереглися світлини", "бо немає якісних фото" тощо – це марна справа в нашій супервізуальній ері. Усі постаті, які отримують популярність, мають своє сучасне візуальне втілення – чи то Людина-Павук, чи Микита Кожум’яка", - розповідає одна з координаторок "Експертного корпусу" Настя Сніжна.

Цю ідею взявся втілити художник Михайло Дяченко, відомий своїми роботами над серіями плакатів із зображенням сучасних військових, волонтерів та бранців Кремля. Науковим консультантом серії "Військова еліта Української революції 1917-1921 років" виступив відомий реконструктор Владислав Куценко.

Арт-плакати "Військова еліта Української революції 1917-1921 років" стали продовженням серії проектів Інституту, присвячених темі війська та військовим традиціям – раніше широкій громадськості була презентована виставка "Воїни. Історія українського війська", яка розповідає про історію військових формувань на теренах України від часів Русі до сьогодення, та комплекти постерів "Воїн. Історія українського війська" для поширення серед військових частин і навчальних закладів.

"Цьогоріч, ми вирішили продовжити тему та підготувати арт-плакати "Військова еліта Української революції 1917-1921 років". Адже, боротьба українців за свободу в минулому - це надзвичайно цінний досвід для нас сьогодні, коли знову доводиться відстоювати незалежність та територіальну цілісність із зброєю в руках.

Українська революція 1917-1921 років подарувала нащадкам цілу когорту вояків та командирів, патріотів та професіоналів, які можуть бути прикладом для виховання нинішніх солдат та офіцерів", - зазначила начальник Управління популяризаційно-просвітницької роботи Олена Халімон.

Презентація арт-плакатів відбудеться 13 жовтня в Києві в рамках фестивалю "Історія:UA". Також у рамках фестивалю відбудеться презентація дитячої настільної гри "УПА – відповідь нескореного народу", книги "Усна історія українсько-російської війни", а також проекту "Відеоісторія" (теми "Як творилася держава. Українська революція 1917-21 рр." та "За що боролася Українська повстанська армія") та світлового шоу "Історія українського війська".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.