Спецпроект

Комітет Сенату США затвердив резолюцію про визнання Голодомору геноцидом

Комітет із закордонних відносин Сенату США 26 вересня затвердив резолюцію, в якій Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом українського народу

Про це інформує Посольство України в Сполучених Штатах Америки на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Проект резолюції засуджує систематичні порушення прав людини, у тому числі права на самовизначення та свободу слова, вчинені радянським урядом проти українського народу. У ній висловлюються найглибші співчуття жертвам, тим, хто пережив Голодомор, та їхнім родинам, а також міститься заклик до розповсюдження інформації з метою підвищення обізнаності у світі про штучну природу цієї трагедії.

Резолюція, співавторами якої виступили понад два десятки сенаторів, була представлена 14 березня ц.р. групою сенаторів від Республіканської та Демократичної партій на чолі зі співголовами групи дружби з Україною у Сенаті США Робертом Портменом та Річардом Дурбіним

"Ми ніколи не повинні забувати жахіття, скоєні проти українського народу руками Радянського Союзу під час Голодомору, - сказав Портмен, - Ця важлива резолюція вшановує пам'ять мільйонів українців, які постраждали від жорстокої політики Йосипа Сталіна використання голоду як зброї, щоб зламати прагнення України до незалежності від радянського поневолення. Україна продовжує сьогодні захищати свою незалежність та суверенітет від російської агресії, і ця резолюція слугує важливим нагадуванням про страшні злочини, завдані Україні, та захисту народу, чий дух не зломити".  

Як повідомляє сторінка сенатора, за свої зусилля на підтримку України в боротьбі з російською агресією Портмен одержав Відзнаку свободи ім. Шевченка, найвищу нагороду Українсько-американського товариства, Орден Св. Володимира від Української православної церкви Київського патріархату. Він відвідував Україну кілька разів, зокрема очолював місію спстерігачів від Конгресу США на виборах Президента України 2014 року. 

Резолюція ґрунується на низці дій Конгресу, спрямованих на засудження Голодомору та вшанування його жертв, у тому числі й відкриття меморіалу Голодомору у Вашингтоні в 2015 році. За резолюцію тепер мають проголосувати в Сенаті.   

Читайте також:

У Вашингтоні відкрили Меморіал пам'яті жертв Голодомору

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.