Спецпроект

У Вашингтоні відкрили Меморіал пам'яті жертв Голодомору. ФОТО

У центрі столиці США урочисто відкрили пам'ятну скульптуру "Пшеничне поле" на честь мільйонів мешканців України, які загинули від штучного голоду-геноциду, влаштованого сталінським режимом.

Заходи у Вашингтоні пройшли за участі тисяч гостей з усього світу, повідомляє Укрінформ.

Монумент, автором якого є архітектор Лариса Курилас, має вигляд поля пшениці з написом "HOLODOMOR 1932-1933".

На думку архітекторки, саме образ розкішного лану стиглої пшениці має бути зрозумілим та близьким і для американців, і для українців, повідомляє Голос  Америки.

Чотирьохтонний пам’ятник відливали в ливарні штату Пенсильванія Laran Bronze. Власники ливарні – батько і син – Лоуренси Велкери місяцями працювали над проектом у майстерні. Вони теж приїхали на церемонію відкриття.

Загалом тисячі представників української громади Америки взяли участь у історичному заході в центрі столиці США. Після завершення урочистостей вони пройшли Ходою пам’яті до Білого дому.

 

Пам'ятник відкрито в одному з найбільш людних місць столиці - Коламбус Серкл, біля Центрального залізничного вокзалу (Union Station).

Таким чином з трагічними сторінками української історії матимуть змогу ознайомитися тисячі людей щодня, зазначили автори ідеї.

За словами депутата Конгресу США Сандера Левіна, відкриття монументу свідчить про послідовну підтримку народом Америки українського народу, який продовжує боротися за свободу своєї країни.

"Це також означає рішучість американців говорити чітко й гучно про геноцид", - наголосив конгресмен.

На церемонії виступила дружина Президента України Марина Порошенко, яка нагадала, що сім років тому в Києві було відкрито Національний меморіал жертвам Голодомору.

"Вірю, що ці два меморіали – у Києві і в Вашингтоні – будуть символами і засторогою злочинам проти людства та людяності в усьому світі", - підкреслила вона.

 Фото: themalaysianinsider.com

Як відомо, у 2006 році Конгрес США проголосував за надання уряду України дозволу збудувати на федеральній землі округу Колумбія (м. Вашингтон) пам'ятник жертвам Голодомору 1932-33 рр.

1 жовтня 2013 року посольство України отримало від Служби національних парків США дозвіл розпочати будівництво меморіалу "Поле пшениці".

Для отримання дозволу потрібно було створити фонд на суму повної вартості спорудження меморіалу - 2 млн доларів.

У травні 2013 року радник президента Януковича Ганна Герман стверджувала, що "дуже велику активність" у пошуку фінансів для споруження монументу виявив голова адміністрації Януковича Сергій Льовочкін.

Однак у жовтні 2013 року було повідомлено, що необхідну для виконання фінансових зобов'язань пожертву в розмірі 2,5 млн доларів надав Дмитро Фірташ.

Церемонія відкриття зібрала в центрі Вашингтону тисячі людей 

У столиці США цього тижня проходять заходи, приурочені до відкриття монумента. На Центральному залізничному вокзалі Вашингтона представлена виставка про події Голодомору та інформація про сам пам'ятник. У місті пройде меморіальний концерт.

Офіційно Конгрес США не визнавав Голодомор геноцидом. При цьому офіційна назва пам’ятника на Коламбус Серкл – "Меморіал жертвам українського Голодомору-Геноциду 1932-33 років".

Голодомор 1932-1933 років – масовий голод, який спричинив багатомільйонні людські жертви в сільській місцевості на території Української РСР та інших регіонів СРСР. Американський історик Тимоті Снайдер у дослідженні "Криваві Землі" назвав тодішню Україну найсмертельнішим місцем на планеті.

Голод настав унаслідок спланованої державної конфіскації зерна і всіх інших продуктів харчування у селян, яких Сталін вважав опорою антирадянського руху в Україні. При цьому СРСР в широких обсягах продавав продукти за кордон, щоб отримати кошти на проведення індустріалізації.

Упродовж десятиліть в Союзі про масове вбивство людей штучним голодом заборонялося згадувати. Коли правду відкрили, вона стала шоком для самих комуністів.

Згідно з висновком судової науково-демографічної експертизи, проведеної Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук України, в результаті Голодомору в Україні загинули 3,941 мільйона людей.

У 2006 році український парламент офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 24 країни світу приєдналися до цього визнання. В сучасній Росії наукові дослідження про Голодомор прирівнюються до "екстремістської літератури".

Згідно з соцопитуваннями 2013 року, 66% громадян України вважали Голодомор геноцидом.

Дивіться також: "Екскурсія Меморіалом пам'яті жертв Голодомору у Києві. ФОТО"

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть