Арехологи Донецького обласного музею знайшли курган із бабою. ФОТО

Співробітники Донецького обласного краєзнавчого музею під час об’їзду ланцюга курганів "Сторожові могили" у Великоновосілківському районі знайшли масивний курган із кам’яною бабою на вершині

На сайті  музею відзначають, що такі кургани є рідкістю в наші дні.

 

ДОВІДКА:

Донецький обласний краєзнавчий музей існує від 1924 року. Станом на 2014 рік фонди музею налічували близько 150 тис. одиниць зберігання, експозиційні площі складали понад 7 тис. кв.м. У музеї працювало біля 160 співробітників. Кількість відвідувачів щороку досягала 200 тисяч за рік.

До складу музею входили: Музей композитора С. Прокоф’єва, Меморіальний музей-садиба театрального діяча В. Немировича-Данченка та педагога і просвітника XIX сторіччя М. Корфа (пам’ятка національного значення), Великоанадольський музей лісу і Музей історії Великої Вітчизняної Війни.

У серпні 2014 року два обстріли зруйнували значну частину лівого крила музею, пошкодили дах та вибили шибки в приміщенні. Майже цілком була знищена зала "Рослинний і тваринний світ Донеччини", зал геології, зали першого (археологія та історія краю до початку ХХ сторіччя) та четвертого поверхів (зал етнографії та сучасної історії).

Через бойові дії в Донецькій області майже всі фонди ДОКМу для Української держави втрачені. На території підконтрольній Україні залишилися три відділи музею: Меморіальний музей-садиба В. І. Немировича-Данченка та М. О. Корфа, Музей С. Прокоф’єва, Великоанадольський музей лісу.

На їх основі в серпні 2016 року було перереєстровано Донецький обласний краєзнавчий музей з адресою в м. Краматорську.

 

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.