Арехологи Донецького обласного музею знайшли курган із бабою. ФОТО

Співробітники Донецького обласного краєзнавчого музею під час об’їзду ланцюга курганів "Сторожові могили" у Великоновосілківському районі знайшли масивний курган із кам’яною бабою на вершині

На сайті  музею відзначають, що такі кургани є рідкістю в наші дні.

 

ДОВІДКА:

Донецький обласний краєзнавчий музей існує від 1924 року. Станом на 2014 рік фонди музею налічували близько 150 тис. одиниць зберігання, експозиційні площі складали понад 7 тис. кв.м. У музеї працювало біля 160 співробітників. Кількість відвідувачів щороку досягала 200 тисяч за рік.

До складу музею входили: Музей композитора С. Прокоф’єва, Меморіальний музей-садиба театрального діяча В. Немировича-Данченка та педагога і просвітника XIX сторіччя М. Корфа (пам’ятка національного значення), Великоанадольський музей лісу і Музей історії Великої Вітчизняної Війни.

У серпні 2014 року два обстріли зруйнували значну частину лівого крила музею, пошкодили дах та вибили шибки в приміщенні. Майже цілком була знищена зала "Рослинний і тваринний світ Донеччини", зал геології, зали першого (археологія та історія краю до початку ХХ сторіччя) та четвертого поверхів (зал етнографії та сучасної історії).

Через бойові дії в Донецькій області майже всі фонди ДОКМу для Української держави втрачені. На території підконтрольній Україні залишилися три відділи музею: Меморіальний музей-садиба В. І. Немировича-Данченка та М. О. Корфа, Музей С. Прокоф’єва, Великоанадольський музей лісу.

На їх основі в серпні 2016 року було перереєстровано Донецький обласний краєзнавчий музей з адресою в м. Краматорську.

 

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.