Конфлікт в Ужгороді. Відомі українці звертаються до прем'єра Гройсмана

В Ужгороді вже тиждень не вщухають пристрасті навколо реконструкції набережної Незалежності, яка є частиною пам'ятки містобудування місцевого значення Малий Ґалаґов, що знаходиться на шляху номінування до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Цей урядовий квартал має виняткову цінність завдяки унікальній концентрації об'єктів архітектури міжвоєнного модернізму. Також в межах набережної Незалежності розташований інший історико-культурний об'єкт — пам'ятка садово-паркового мистецтва "Липова алея", закладена у 1928 році.

 Мітинг-протест. Фото: Сергій Гудак

Міська влада планує реалізувати проект оновлення набережної, який не погоджений з органами культурної спадщини та не враховує, що роботи проводитимуться на потенційному об'єкті ЮНЕСКО.

Проти необдуманого втручання в історичне середовище виступили громада міста Ужгород та місцеві громадські організації. Минулого тижня вже відбулось фізичне блокування мешканцями міста незаконних робіт на об'єктах культурної спадщини, а у неділю громада організувала масштабний для невеликого Ужгорода мітинг-протест, в якому взяли участь близько півтисячі осіб.

 Мітинг-протест. Фото: Сергій Гудак

Оскільки оновлення набережної Незалежності в Ужгороді реалізовується за рахунок державних субвенцій, відомі українські культурні діячі, громадські організації, вітчизняні та закордонні експерти вирішили звернутись до Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням втрутитись у ситуацію, щоб зберегти об'єкт, що має виняткове національне та світове значення.

Нижче публікуємо текст відкритого звернення:

Шановний Володимире Борисовичу!

Ми, громада міста Ужгорода, громадські організації, вітчизняні та закордонні експерти у галузях архітектури, урбаністики, екології, охорони культурної спадщини, історії, а також митці, культурні діячі та науковці, просимо Вас сприяти відтермінуванню реалізації проекту оновлення набережної Незалежності в Ужгороді.

У травні 2018 року Ви відвідали Ужгород з робочим візитом, під час якого міським головою було задекларовано прагнення міста включити квартал Малий Ґалаґов, що є пам’яткою містобудування місцевого значення, до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

З Вашого ж боку було озвучено пропозицію покращити репрезентативність даного кварталу та виділити кошти на оновлення набережної Незалежності як його складової.

Однак після виділення урядом коштів, на замовлення департаменту міського господарства Ужгородської міської ради було розроблено "Проект капітального ремонту наб. Незалежності у м. Ужгороді", який не враховує, що роботи проводитимуться на майбутньому об'єкті ЮНЕСКО.

Погіршує ситуацію й те, що проект затверджено вкрай непрозоро – без попереднього наукового дослідження та аналізу ситуації, без консультацій з представниками ЮНЕСКО, без обговорення в експертному середовищі та без громадських слухань, які є обов'язковою вимогою, враховуючи масштабність проекту та історичну і соціокультурну цінність набережної для жителів міста.

Крім цього, проект не був погоджений з органами охорони культурної спадщини, що також нівелює його головне призначення – сприяти збереженню історико-архітектурної спадщини держави.

Додатковим негативним фактором стало залучення міською владою до розробки проекту та виконання робіт підрядника – ТОВ "КБК", який зарекомендував себе з найгіршої сторони та має відкриті численні кримінальні провадження за ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 364 та ч. 5 ст. 191 КК України за фактами нанесення матеріальних збитків міському бюджету на загальну суму 2,4 млн грн та заволодіння бюджетними коштами на суму 9,8 млн грн.

Вкрай низька якість проектних рішень та будівельних робіт поглиблять описану проблему номінування Малого Ґалаґова до ЮНЕСКО та позначаться на стані іншого об'єкта природно-заповідного фонду – найдовшої у Європі липової алеї, що має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення та розташована в межах набережної Незалежності.

Проект уже викликав значний суспільний резонанс як на місцевому рівні, так і на національному – адже культурна спадщина світового значення є надбанням не тільки мешканців Ужгорода, а всієї України. Поспішне та необґрунтоване втручання в історичне середовище кварталу може унеможливити номінування Малого Ґалаґова до Списку світової спадщини та призвести до втрати іміджевого потенціалу України.

За оцінками ініціаторів номінування Малого Ґалаґова до ЮНЕСКО, вітчизняних та закордонних фахівців у сфері охорони культурної спадщини, для розробки концепції регенерації історичного середовища з пристосуванням для сучасних потреб та визначенням можливого обсягу втручань, потрібно не менше одного року.

Просимо Вас втрутитись у процес знищення історико-культурних пам’яток міста Ужгорода та посприяти відтермінуванню реалізації проекту оновлення набережної Незалежності в Ужгороді на наступний бюджетний рік.

Звернення підтримали:

Громадські об’єднання та рухи:

1. ГО "Ужгородський модернізм"

2. ГО "Мистецький центр "Кубло"

3. ГО "Інститут міста Ужгорода"

4. ГФ "PRO URBE"

5. ГО "Омега Захист"

6. ГО "Асоціація експертів "Карпатська група"

7. ГО "Закарпатська обласна асамблея митців "Ротонда"

8. ГО "Асоціація сприяння культурі і освіті "ЛІК"

9. ГО "Громада ковалів Закарпаття "Клепачі"

10. ГО "Лабораторія міста. Ужгород"

12. ГО "Врятуй Жовтень"

13. ІГ "SaveKharkiv"

14. ЛМГО Мистецька рада "Діалог"

Індивідуальні підписанти:

1.                 Юрій Андрухович, письменник, перекладач, лауреат міжнародних премій

2.                 Петро Мідянка, письменник, лауреат Шевченківської премії

3.                 Олександр Ройтбурд, художник, директор Одеського художнього музею

4.                 Олекса Манн, художник

5.                 Андрій Шолтес, письменник

6.                 Зоя Звиняцьківська, мистецтвознавиця, історикиня моди

7.                 Михайло Вустянський, архітектор, член Спілки архітекторів України, член Українського комітету ICOMOS

8.                 Андрій Любка, письменник

9.                 Олена Рофе-Бекетова, громадський діяч; директорка БО "Благодійний фонд "Харків з тобою"

10.            Еміл Сокач, художній керівник і диригент академічного камерного хору "Cantus", Народний артист України, почесний громадянин м. Ужгорода

11.            Лілія Онищенко-Швець, архітекторка, начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради

12.            Загоруйко Людмила, письменниця

13.            Генріх Стратон, біолог, селекціонер, автор сорту ківі "Карпат Стратона Валентайн"

14.            Катерина Кублицька, архітекторка-реставраторка,  лауреатка Державної премії України в галузі архітектури

15.            Адріана Пряткова (Adriana Priatková), архітекторка, докторка філософії, викладачка Кошицького технічного університету, членкиня словацької робочої групи Docomomo

16.            Андрій Хір, архітектор, художник

17.            Юлія Манукян, критикиня, урбаністка, кураторка ГО "Урбан Ре-паблік"

18.            Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, УжНУ

19.            Світлана Олешко, театральна режисерка

20.            Місько Барбара, актор, музикант

21.            Андрій Бондар, письменник, перекладач

22.            Ірина Цілик, письменниця, кінорежисерка

23.            Ольга Муха, культураналітикиня, культурменеджерка, кураторка Конгресів PEN International

24.            Сергій Дяченко, архітектор, історик, дійсний член ICOMOS, керівник ГО "Урбан Ре-паблік"

25.            Петро Сарваш, архітектор

26.            Ніна Андрухович, художниця

27.            Мирослава Ляхович, урбаністка, журналістка, авторка проекту "Львів. Архітектура модернізму"

28.            Надія Керецман , історикиня, викладачка УжНУ

29.            Тетяна Євсеєва, архітекторка, експертка з питань захисту культурно-історичної спадщини

30.            Машницький В’ячеслав, художник, засновник Музею сучасного мистецтва Херсона, керівник фонду ім. Поліни Райко

31.            Коцарев Олег, письменник, журналіст

32.            Драшкаба Олеся, художниця, кураторка

33.            Балдинюк Віра, головна редакторка онлайн-видання "Korydor", журналістка, критикиня

34.            Плехова Ірина, директорка Інформаційної агенції культурних індустрії ПРО, журналістка, незалежна кураторка мистецьких проектів

35.            Валентин Кузан, фотограф

36.            Лілія Братусь, дизайнерка

37.            Андрій Єрмоленко, художник

38.            Марта Кравченко, кандидат мистецтвознавства, Львівська національна академія мистецтв

39.            Олена Турянська, художниця, кураторка, дизайнерка

40.            Галина Танай, менеджерка культурних проектів, журналістка

41.            Владислава Осьмак, керівниця Центру урбаністичних студій Національного університету "Києво-Могилянська академія"

42.            Павло Ковач, художник, куратор

43.            Поліна Городиська, кураторка культурних проектів, координаторка міжнародної програми "Книжкового Арсеналу"

44.            Ольга Сагайдак, співвласниця аукціонного дому "Корнерс", співзасновниця благодійного фонду "Мистецькі надра", організаторка міжрегіональних культурних форумів "ДонКульт", "ГаліціяКульт", "СлободаКульт"

45.            Леонід Марущак, історик, керівник мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру

46.            Олексій Лозинський, координатор проектів Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном POLONIKA

47.            Наталія Космолінська, мистецтвознавець

48.            Іван Семесюк, художник, музикант

49.            Віктор Пащенко, історик, політолог, підприємець, керівник ГО "Закарпатський інститут політичних досліджень"

50.            Павло Керестей, художник

51.            Казимір Медвецький, архітектор

52.            Мар’яна Куземська, культурна менеджерка, дослідниця міських ініціатив

53.            Уляна Майстренко, ландшафтна архітекторка

54.            Тетяна Терен, журналістка, виконавча директорка Українського ПЕН-клубу

55.            Вікторія Амеліна, письменниця

56.            Іванна Скиба-Якубова, журналістка, керуюча партнерка PR-аґенції "Bagels & Letters", волонтерка соціальних проектів

57.            Олена Масон, менеджерка культурних проектів

58.            Олександр Михед, письменник, куратор

59.            Віктор Коврей, письменник, культуртрегер

60.            Борис Філоненко, арт-критик, куратор, викладач

61.            Любов Морозова, в.о. художнього керівника Державного академічного естрадно-симфонічного оркестру

62.            Максим Коломієць, композитор, гобоїст, співзасновник Ensemble Nostri Temporis, керівник Luna Ensemble

63.            Євгенія Нестерович, критикиня, культурна менеджерка

64.            Гаська Шиян, письменниця, перекладачка

65.            Олеся Яремчук, журналістка, головна редакторка видавництва "Човен"

66.            Юрій Якубов, музикант   

Збір підписів триває. Актуальний перелік підписантів звернення можна переглянути за посиланням.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.