П'ять президентів закликають Україну й Польщу не чіпати "історичні вразливості"

У світлі появи протиріч між Україною і Польщею в історичній площині необхідно не допустити до погіршення двосторонніх відносин. Обидві країни не повинні ставати заручниками складної історії, а мають шукати в ній те, що об'єднує, а не ділить.

Про це йдеться у спільному зверненні, яке підписали колишні президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко та екс-президенти Польщі Александер Кваснєвський та Броніслав Коморовський, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 Фото: ТСН

"Поєднання і співпраця між Польщею та Україною в національних інтересах обох народів, має важливе значення для майбутнього всього регіону Центрально-Східної Європи і стратегічно важливе для безпеки східного флангу НАТО і ЄС, які стоять перед викликом, яким є російська агресія в Україні.

Тому, з великим занепокоєнням сприймаємо явища, які спостерігаються останнім часом, і які загрожують поєднанню і співпраці", - йдеться в заяві.

Вони підкреслили, що складне минуле має заохочувати нинішні покоління українців і поляків й надалі здійснювати зусилля щодо поєднання і співпраці з думкою про краще майбутнє обох народів і держав.

"Ми маємо навчитися поваги до відмінних історичних вразливостей і шукати в минулому, насамперед, те, що об'єднує. Ми повинні шанувати могили жертв колишніх польсько-українських конфліктів", - наголошують президенти.

Вони додають, що складне минуле не можна затерти, але можна зробити з нього висновки з думкою про майбутні покоління українців і поляків.

"Тому ми закликаємо до захисту процесу примирення між нашими народами. Закликаємо до цього державну владу, а також суспільства обох країн, церкви, які особливо залучені до процесу примирення, місцеві органи влади, неурядові організації, ЗМІ, наукові середовища - усіх прихильників поєднання, зближення і дружби між нашими народами", - підкреслюється в заяві.

Президенти закликали вести постійний і терпеливий діалог, протидіяти проявам націоналізму й екстремізму, вести освітню діяльність, що спирається на правду і відповідальні історичні джерела, до взаємоповаги, посиленої співпраці істориків, вищих навчальних закладів, людей культури і мистецтва, вчителів та усіх, хто формує знання, мислення і чутливість громадян обох країн, особливо людей молодого покоління.

"Нехай пам’ять про невинні жертви колишніх польсько-українських конфліктів єднає наші країни і народи у спільних рефлексіях і спільному прагненні до майбутнього, що спиратиметься на співпраці та дружбі", - резюмують екс-президенти обох країн.

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".