Позов Медведчука щодо книги про Стуса є спробою утиску свободи слова. ЗАЯВА

Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів прокоментувала спробу Віктора Медведчука заборонити розповсюдження книги "Справа Василя Стуса"

Текст заяви УАВК поширила у Facebook Юлія Орлова – директорка видавництва Vivat, що випустило книжку.

Наводимо цей текст у повному обсязі.

"Захищаючи свободу слова та друку в Україні, Правління ГС "УАВК" заявляє:

1. Правління Асоціації підтримує позицію видавництва Vivat в усіх питаннях, пов'язаних із позовом Віктора Медведчука через книжку Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".


2. Український книжковий ринок, письменники, журналісти та публіцисти не мають підпадати під політичну цензуру, а їхня робота не може слугувати інтересам окремих політичних діячів чи посадовців.


3. Позов Віктора Медведчука є спробою утиску свободи слова в Україні. В умовах незрілої судової системи він може стати негативним прецедентом, що обмежуватиме творчість авторів при створенні інших біографічних, історичних та публіцистичних творів.

 
юлія орлова, facebook

4. Правління ГС "УАВК" звертається до літературної і культурної спільноти, до творчих союзів та громадських організацій із закликом підтримати Видавництво Vivat у справі, що стосується книжки Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".

Позиція Асоціації – це єдність у питаннях захисту свободи слова та вільної творчості в Україні.

Готуємось до розгляду справи та віримо у справедливий український суд".

Нагадуємо. 29 вересня головний редактор сайту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані повідомив на своїй facebook-сторінці, що отримав позов від Віктора Медведчука.

Позивач вимагає заборонити розповсюдження (продаж) книжку "Справа Василя Стуса" у будь-якій формі і на будь-якій території. 

Позов поданий на захист честі, гідності та ділової репутації та  вимагає спростування недостовірної інформації. Суд призначений на 2 жовтня. 

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.