Позов Медведчука щодо книги про Стуса є спробою утиску свободи слова. ЗАЯВА

Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів прокоментувала спробу Віктора Медведчука заборонити розповсюдження книги "Справа Василя Стуса"

Текст заяви УАВК поширила у Facebook Юлія Орлова – директорка видавництва Vivat, що випустило книжку.

Наводимо цей текст у повному обсязі.

"Захищаючи свободу слова та друку в Україні, Правління ГС "УАВК" заявляє:

1. Правління Асоціації підтримує позицію видавництва Vivat в усіх питаннях, пов'язаних із позовом Віктора Медведчука через книжку Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".


2. Український книжковий ринок, письменники, журналісти та публіцисти не мають підпадати під політичну цензуру, а їхня робота не може слугувати інтересам окремих політичних діячів чи посадовців.


3. Позов Віктора Медведчука є спробою утиску свободи слова в Україні. В умовах незрілої судової системи він може стати негативним прецедентом, що обмежуватиме творчість авторів при створенні інших біографічних, історичних та публіцистичних творів.

 
юлія орлова, facebook

4. Правління ГС "УАВК" звертається до літературної і культурної спільноти, до творчих союзів та громадських організацій із закликом підтримати Видавництво Vivat у справі, що стосується книжки Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".

Позиція Асоціації – це єдність у питаннях захисту свободи слова та вільної творчості в Україні.

Готуємось до розгляду справи та віримо у справедливий український суд".

Нагадуємо. 29 вересня головний редактор сайту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані повідомив на своїй facebook-сторінці, що отримав позов від Віктора Медведчука.

Позивач вимагає заборонити розповсюдження (продаж) книжку "Справа Василя Стуса" у будь-якій формі і на будь-якій території. 

Позов поданий на захист честі, гідності та ділової репутації та  вимагає спростування недостовірної інформації. Суд призначений на 2 жовтня. 

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».