Спецпроект

«Україна пам’ятає – світ визнає!»: стартувала міжнародна акція

1 вересня 2018 року у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» стартувала Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», присвячена 85-тим роковинам Голодомору.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Захід відбувся за участі Міністра культури України Євгена Нищука, представників Українського інституту національної пам’яті, Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", Міністерства закордонних справ України,  ВО "Меморіал" ім. Василя Стуса, Світового Конгресу Українців, Київської духовної семінарії УГКЦ, народних депутатів, відомих науковців та громадських діячів, школярів та студентської молоді.

Фото: УІНП

Міжнародна акція символічно бере свій відлік від 1 вересня. Адже від цього дня і до 24 листопада українці відраховують 85 днів до 85-тих роковин Голодомору.

Першу акцію у столиці України присвячено пам’яті дітей, яких вбив злочинний сталінський режим страшною зброєю – голодом.

"Цей день ми вирішили присвятити дітям, які були вбиті в роки Голодомору і тим дітям, які не народилися у роки Голодомору-геноциду" – зауважила під час виступу Олеся Стасюк, Генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".

Перший заступник голови Українського Інституту національної пам’яті Аліна Шпак наголосила на тому, що перед українцями сьогодні стоїть велика відповідальність за те, щоб "у майбутньому ніколи і ніхто не міг уявити, що таке не мати можливості дати їсти своїй дитині, ніколи не міг уявити, що таке, коли одна людина може принижувати іншу, коли людина позбавлена прав, тому що хтось інший так вирішив".

"Правда – це те, що робить нас невразливими і сильними. Саме тому ми сьогодні і починаємо інформаційну кампанію із донесення правди про Голодомор, адже Голодомор – це не лише правда про трагедію, це також правда про великий злочин, велику ницість, а з іншого боку – про велику жертовність і велику боротьбу. Про це треба говорити і про це треба пам’ятати", – підсумувала Аліна Шпак.

 Перший заступник голови Українського Інституту національної пам’яті Аліна Шпак

Фото: УІНП

Державний секретар Міністерства закордонних справ України Андрій Заяць у своєму виступі підкреслив: "Сьогодні, коли наша держава знову потерпає від агресії російського сусіда, я, на жаль, маю констатувати, що загарбницька сутність цієї тоталітарної держави за всі ці роки не змінилася. Мільйони людей було приречено на смерть, тільки тому, що вони були українцями".

Представник МЗС закцентував на тому, що процес міжнародного визнання Голодомору геноцидом українського народу наразі триває.

Президент Фундації Геноциду-Голодомору в Чикаго Микола Кочерга розповів про активну роботу українців в США для того, аби якомога більше людей у світі дізналося про Голодомор-геноцид.

Емоційною складовою акції стала участь школярів молодших класів, які зачитали імена 85-ти дітей, яких забрав Голодомор-геноцид.

 Фото: УІНП

Опісля всі учасники запалили свічки пам’яті, а представники УГКЦ та УПЦ КП відслужили Панахиду за невинно убитими українцями в роки Великого голоду.

На завершення учасники Акції поклали квіти до скульптури "Гірка пам'ять дитинства" й ознайомилися із фотодокументальною виставкою "Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932-1933 років".

2 вересня символічна Свіча пам'яті запалала за кордоном. Першою країною, що доєдналася до Міжнародної акції "Запалімо свічку пам’яті!", стала Туреччина.

За перебігом акції можна стежити на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору".

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.