На Сумщині відкрили пам’ятник учасникам антибільшовицького повстання 1918 року

Пам’ятник на могилі встановили до Дня міста Шостка, 3 вересня. На надмогильній плиті викарбувано 12 прізвищ загиблих.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

"Вічна пам'ять шосткинцям, загиблим 2-8 квітня 1918 року в битві з більшовицькою армією Ремньова. Вони ціною свого життя зберегли пороховий завод для України", - такий напис на братській могилі повстанців в парку Свободи у м. Шостка.

 Фото: УІНП

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці протистояли більшовицькій Особливій армії Ремньова. Протистояли тим самим петроградським загонам матросів, що 29 січня 1918 р. воювали проти українських військ під Крутами.

Тоді українські вояки цінною своїх життів призупинили на чотири дні рух більшовицьких військ на Київ, що дало час українській делегації вкласти Брест-Литовський мирний договір. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Детальніше про ці події 1918 року

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.