АНОНС: Лекція "Кароліна Лянцкоронська: горіння за право" у Львові

За що була арештована, про що писала у тюрмі "на Лонцького" та як вижила у концтаборі Равенсбрюк енергійна та безстрашна аристократка Кароліна Лянцкоронська розкажуть у Національному музеї "Тюрма на Лонцького" у Львові 7 вересня.

Вона народилася у Відні й більшу частину життя прожила в Римі. Але улюбленим місцем був родинний маєток у Роздолі коло Львова. Родовита аристократка виростала у розкошах та в оточенні рідкісних творів мистецтва.

ЇЇ батько, радник цісаря Франца-Йосифа, товаришував з Райнером-Марією Рільке, Огюстом Роденом, Яцеком Мальчевським. Він прищепив донці любов до мистецтва та старожитностей.

 

У 36 років Кароліна стала першою жінкою, котра захистила докторську дисертацію у Львівському університеті та загалом першою жінкою-доктором мистецтвознавства в Польщі. У часи нацистської окупаї нею зацікавилося вище керівництво Третього Райху, а від страти її врятувало заступництво італійської монаршої родини.

За що була арештована, про що писала у тюрмі "на Лонцького" та як вижила у концтаборі Равенсбрюк енергійна та безстрашна аристократка розкаже наукова співробітниця Національного музею "Тюрма на Лонцького" Ірина Євзерська в лекції "Кароліна Лянцкоронська: горіння за право" в рамках Днів європейської спадщини у Львові.

7 вересня, п'ятниця, 17.30

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. С. Бандери, 1).

Вхід вільний.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".