АНОНС: Лекція "Кароліна Лянцкоронська: горіння за право" у Львові

За що була арештована, про що писала у тюрмі "на Лонцького" та як вижила у концтаборі Равенсбрюк енергійна та безстрашна аристократка Кароліна Лянцкоронська розкажуть у Національному музеї "Тюрма на Лонцького" у Львові 7 вересня.

Вона народилася у Відні й більшу частину життя прожила в Римі. Але улюбленим місцем був родинний маєток у Роздолі коло Львова. Родовита аристократка виростала у розкошах та в оточенні рідкісних творів мистецтва.

ЇЇ батько, радник цісаря Франца-Йосифа, товаришував з Райнером-Марією Рільке, Огюстом Роденом, Яцеком Мальчевським. Він прищепив донці любов до мистецтва та старожитностей.

 

У 36 років Кароліна стала першою жінкою, котра захистила докторську дисертацію у Львівському університеті та загалом першою жінкою-доктором мистецтвознавства в Польщі. У часи нацистської окупаї нею зацікавилося вище керівництво Третього Райху, а від страти її врятувало заступництво італійської монаршої родини.

За що була арештована, про що писала у тюрмі "на Лонцького" та як вижила у концтаборі Равенсбрюк енергійна та безстрашна аристократка розкаже наукова співробітниця Національного музею "Тюрма на Лонцького" Ірина Євзерська в лекції "Кароліна Лянцкоронська: горіння за право" в рамках Днів європейської спадщини у Львові.

7 вересня, п'ятниця, 17.30

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. С. Бандери, 1).

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.