Філліпс vs. Бандера. Як відреагували УІНП, МЗС та дипломати на витівку британця?

У німецькому місті Мюнхені прокремлівський пропагандист Грем Філліпс зірвав прапори з могили лідера ОУН Степана Бандери. Інцидент стався 15 жовтня 2018 року, у 59-ту річницю вбивства Бандери агентом КГБ в Мюнхені.

"Цей випадок не лише закликає нас до реакції на рівні Міністерства закордонних справ України але водночас знову піднімає надзвичайно важливе питання – створення Українського національного пантеону.

Посилення заходів безпеки, яких можна б було вжити на кладовищі Вальдфрідгоф, щодо охорони могили Степана Бандери, – це лише часткове вирішення проблеми чи навіть більше – відтермінування нового акту вандалізму, які щоразу заохочуються Москвою і її прихильниками", - коментує співробітник Українського інституту національної пам’яті  Павло Подобєд.

  Фото: Українська правда

Співробітники Інституту переконані, що системним вирішенням проблеми щодо опіки над похованнями видатних українців стало б перенесення їх в середмістя Києва – до Меморіалу українських героїв – Українського національного пантеону, створення якого наразі затримується через брак політичної волі.

"Національний пантеон — це місце, де будуть справжні та символічні поховання найвизначніших діячів української історії. Це дуже важливо для нас усіх — адже тільки там, де пам'ятають загиблих, є ті, хто захищає живих", — пояснює голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Пантеон мусив би постати як нове місце пам'яті, до якого приходили б не лише перші особи держави, у визначні державні свята, але й представники іноземних делегацій що відвідують Україну, які б схиляли свої голови перед тими, хто боровся за незалежність України.

Тут можна було б урочисто перепоховати Симона Петлюру, Павла Скоропадського, Степана Бандеру і цілу низку інших визначних українців, які наразі поховані за межами України.

Водночас, Міністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що правову оцінку діям прокремлівського ідеолога Грема Філліпса, який сплюндрував могилу Степана Бандери, дасть Німецька прокуратура.

Про це Клімкін написав 16 жовтня у Twitter.

Акт вандалізму британця засудило також і Генеральне консульство України у Мюнхені.

Нагадуємо, що 15 жовтня проросійський пропагандист вчинив наругу над могилою Бандери у Мюнхені.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.