Філліпс vs. Бандера. Як відреагували УІНП, МЗС та дипломати на витівку британця?

У німецькому місті Мюнхені прокремлівський пропагандист Грем Філліпс зірвав прапори з могили лідера ОУН Степана Бандери. Інцидент стався 15 жовтня 2018 року, у 59-ту річницю вбивства Бандери агентом КГБ в Мюнхені.

"Цей випадок не лише закликає нас до реакції на рівні Міністерства закордонних справ України але водночас знову піднімає надзвичайно важливе питання – створення Українського національного пантеону.

Посилення заходів безпеки, яких можна б було вжити на кладовищі Вальдфрідгоф, щодо охорони могили Степана Бандери, – це лише часткове вирішення проблеми чи навіть більше – відтермінування нового акту вандалізму, які щоразу заохочуються Москвою і її прихильниками", - коментує співробітник Українського інституту національної пам’яті  Павло Подобєд.

  Фото: Українська правда

Співробітники Інституту переконані, що системним вирішенням проблеми щодо опіки над похованнями видатних українців стало б перенесення їх в середмістя Києва – до Меморіалу українських героїв – Українського національного пантеону, створення якого наразі затримується через брак політичної волі.

"Національний пантеон — це місце, де будуть справжні та символічні поховання найвизначніших діячів української історії. Це дуже важливо для нас усіх — адже тільки там, де пам'ятають загиблих, є ті, хто захищає живих", — пояснює голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Пантеон мусив би постати як нове місце пам'яті, до якого приходили б не лише перші особи держави, у визначні державні свята, але й представники іноземних делегацій що відвідують Україну, які б схиляли свої голови перед тими, хто боровся за незалежність України.

Тут можна було б урочисто перепоховати Симона Петлюру, Павла Скоропадського, Степана Бандеру і цілу низку інших визначних українців, які наразі поховані за межами України.

Водночас, Міністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що правову оцінку діям прокремлівського ідеолога Грема Філліпса, який сплюндрував могилу Степана Бандери, дасть Німецька прокуратура.

Про це Клімкін написав 16 жовтня у Twitter.

Акт вандалізму британця засудило також і Генеральне консульство України у Мюнхені.

Нагадуємо, що 15 жовтня проросійський пропагандист вчинив наругу над могилою Бандери у Мюнхені.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.