Філліпс vs. Бандера. Як відреагували УІНП, МЗС та дипломати на витівку британця?

У німецькому місті Мюнхені прокремлівський пропагандист Грем Філліпс зірвав прапори з могили лідера ОУН Степана Бандери. Інцидент стався 15 жовтня 2018 року, у 59-ту річницю вбивства Бандери агентом КГБ в Мюнхені.

"Цей випадок не лише закликає нас до реакції на рівні Міністерства закордонних справ України але водночас знову піднімає надзвичайно важливе питання – створення Українського національного пантеону.

Посилення заходів безпеки, яких можна б було вжити на кладовищі Вальдфрідгоф, щодо охорони могили Степана Бандери, – це лише часткове вирішення проблеми чи навіть більше – відтермінування нового акту вандалізму, які щоразу заохочуються Москвою і її прихильниками", - коментує співробітник Українського інституту національної пам’яті  Павло Подобєд.

  Фото: Українська правда

Співробітники Інституту переконані, що системним вирішенням проблеми щодо опіки над похованнями видатних українців стало б перенесення їх в середмістя Києва – до Меморіалу українських героїв – Українського національного пантеону, створення якого наразі затримується через брак політичної волі.

"Національний пантеон — це місце, де будуть справжні та символічні поховання найвизначніших діячів української історії. Це дуже важливо для нас усіх — адже тільки там, де пам'ятають загиблих, є ті, хто захищає живих", — пояснює голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Пантеон мусив би постати як нове місце пам'яті, до якого приходили б не лише перші особи держави, у визначні державні свята, але й представники іноземних делегацій що відвідують Україну, які б схиляли свої голови перед тими, хто боровся за незалежність України.

Тут можна було б урочисто перепоховати Симона Петлюру, Павла Скоропадського, Степана Бандеру і цілу низку інших визначних українців, які наразі поховані за межами України.

Водночас, Міністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що правову оцінку діям прокремлівського ідеолога Грема Філліпса, який сплюндрував могилу Степана Бандери, дасть Німецька прокуратура.

Про це Клімкін написав 16 жовтня у Twitter.

Акт вандалізму британця засудило також і Генеральне консульство України у Мюнхені.

Нагадуємо, що 15 жовтня проросійський пропагандист вчинив наругу над могилою Бандери у Мюнхені.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.