Слідчо-наглядові справи Шевченка видали окремою книгою

Видавництво "Арій" видало ґрунтовну працю Інституту історії України НАН України "Слідчо-наглядові справи Тараса Шевченка. Корпус документів (1847-1859). Метаграфовані тексти".

 

Це корпусне видання усіх збережених досі слідчих і наглядових справ Тараса Шевченка як цілісних діловодних комплексів поліцейсько-жандармського й військового відомств, повідомляє анотація, опублікована на сайті Інституту історії НАНУ.

Книга є першою повною академічною публікацією шевченківських документів подібного типу.

До неї увійшли метаграфовані тексти і факсимільне відтворення близько 400 документів за тринадцять років життя поета (1847-1859). 147 документів уперше вводяться до наукового обігу.

Видання містить факсимільну публікацію понад тридцяти нещодавно віднайдених листів до Тараса Шевченка, що вважалися втраченими.

Уперше публікуються документи XVIII ст., зібрані поетом під час служби в Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів.

До створення книги долучилися: Інститут історії України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка; Центральний державний історичний архів України (м. Київ) і Національний музей Тараса Шевченка.

Колектив упорядників: Г. Боряк, Л. Демченко, В. Шандра.

Зміст і фрагмент видання можна переглянути на сайті Інституту історії НАНУ.

Читайте також:

Що таке Шевченко? Курйоз чи вияв життєздатности українства?

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.