Архіви Константинополя спростовують міф про походження УПЦ від Москви

Архіви Вселенського патріархату мають документи, які підтверджують, що саме Російська православна церква відділилася від Київської митрополії.

Про це в інтерв'ю "5 каналу" сказав предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет.

За його словами, насправді все навпаки – це Російська (точніше, Московська) церква свого часу відокремилася від Київської Митрополії. Тож саме Київ – Матір-Церква для Москви, а не навпаки.

"Російська Церква відокремилася від Київської Митрополії, а Київська Митрополія була у складі Константинопольського Патріархату. Тобто виходить, що ми, Українська Церква, є дочірньою Церквою Константинопольського Патріархату, а Російська Церква є дочірньою Церквою, дочкою, а не Матір'ю Української Церкви", – зазначив Філарет.

Згадані документи грецькою мовою оприлюднені онлайн на сайті orthodoxia.info. 

"Вселенський патріархат вважає доречним нагадати всю історичну і канонічну правду про взаємини Константинопольської церкви з Церквою України, про що свідчать збережені офіційні документи, які, нажаль, або ігноруються, або свідомо приховуються зі зрозумілих міркувань", – наголошується в передмові дослідження історії розвитку української церкви, переклад фрагменту якого наводить сайт Укранорама.

Цим дослідженням, а особливо оригінальним листуванням, яке публікується вперше, Вселенський патріархат підтверджує свою канонічну і правову юрисдикцію в Україні і одночасно доводить, що "Московський патріархат порушив правила Патріаршого і Синодального Акта 1686 року Вселенського патріархату, порушення яких Вселенський патріархат, через важкі умови при яких діяв, змушений був терпіти і мовчати, але ніколи не викреслив та не забув".

Дана публікація є результатом дослідження грецьких і російських учених, які мали доступ до оригінальних текстів архіву Константинопольського патріархату і його листування протягом багатьох століть.

Як повідомлялося, представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві архієпископ Тельміський Іов заявив, що анафема була накладена на гетьмана Івана Мазепу з політичних причин, а отже є неканонічною.

УПЦ КП знайшла у своєму архівах документ  із проханням до Московського патріарха про автокефалію, яке в 1992 році підписав і теперішній предстоятель УПЦ МП Онуфрій.

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка