Архіви Константинополя спростовують міф про походження УПЦ від Москви

Архіви Вселенського патріархату мають документи, які підтверджують, що саме Російська православна церква відділилася від Київської митрополії.

Про це в інтерв'ю "5 каналу" сказав предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет.

За його словами, насправді все навпаки – це Російська (точніше, Московська) церква свого часу відокремилася від Київської Митрополії. Тож саме Київ – Матір-Церква для Москви, а не навпаки.

"Російська Церква відокремилася від Київської Митрополії, а Київська Митрополія була у складі Константинопольського Патріархату. Тобто виходить, що ми, Українська Церква, є дочірньою Церквою Константинопольського Патріархату, а Російська Церква є дочірньою Церквою, дочкою, а не Матір'ю Української Церкви", – зазначив Філарет.

Згадані документи грецькою мовою оприлюднені онлайн на сайті orthodoxia.info. 

"Вселенський патріархат вважає доречним нагадати всю історичну і канонічну правду про взаємини Константинопольської церкви з Церквою України, про що свідчать збережені офіційні документи, які, нажаль, або ігноруються, або свідомо приховуються зі зрозумілих міркувань", – наголошується в передмові дослідження історії розвитку української церкви, переклад фрагменту якого наводить сайт Укранорама.

Цим дослідженням, а особливо оригінальним листуванням, яке публікується вперше, Вселенський патріархат підтверджує свою канонічну і правову юрисдикцію в Україні і одночасно доводить, що "Московський патріархат порушив правила Патріаршого і Синодального Акта 1686 року Вселенського патріархату, порушення яких Вселенський патріархат, через важкі умови при яких діяв, змушений був терпіти і мовчати, але ніколи не викреслив та не забув".

Дана публікація є результатом дослідження грецьких і російських учених, які мали доступ до оригінальних текстів архіву Константинопольського патріархату і його листування протягом багатьох століть.

Як повідомлялося, представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві архієпископ Тельміський Іов заявив, що анафема була накладена на гетьмана Івана Мазепу з політичних причин, а отже є неканонічною.

УПЦ КП знайшла у своєму архівах документ  із проханням до Московського патріарха про автокефалію, яке в 1992 році підписав і теперішній предстоятель УПЦ МП Онуфрій.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.