Керівник УПЦ МП підписував прохання про автокефалію в 1992 році. ДОКУМЕНТ

Теперішній предстоятель Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій підписував прохання до Московського патріарха про автокефалію. Документ із його підписом знайшла у своїх аріхвах Українська православна церква Київського патріархату.

Відповідний документ під назвою "Звернення єпископату Української православної церкви до Святійшого Патріарха Московського і всія Русі Алексія ІІ, Священного Синоду та всіх єпископів Російської православної церкви" опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" керівник інформаційного управління УПЦ КП Євстратій (Зоря).



Звернення датується січнем 1992 року. Метою документа було прохання про "якнайскоріше позитивне вирішення питання про повну канонічну самостійність Української православної церкви". Його підписали 23 ієрархи української церкви, у тому числі нинішній предстоятель УПЦ МП і член Священного Синоду РПЦ митрополит Онуфрій. Тоді він був єпископом Чернівецьким і Буковинським.

 
 
 
 Синіми рисками підкреслено підписи архієреїв, які зараз перебувають на кафедрах Московського патріархату в Україні, червоною рискою - підпис митрополита Онуфрія.
 

Нагадаємо, Московський патріархат стверджував, що митрополит Онуфрій не підписував прохання про автокефалію Української православної церкви 1992 року.

Як повідомлялося, намісник самопроголошеного Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ Московського патріархату архімандрит Гедеон погрожував  генеральному директору Нацоінального музею історії України Тетяні Сосновській прокляттям до сьомого покоління.

 

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.