АНОНС: У Києві презентують видання про репресії проти німців під час Великого терору

23 жовтня в Києві відбудеться дві презентації збірника документів "Великий терор" в Україні. Німецька операція 1937-38 рр."

Про це "Історчиній правді" повідомлили в Галузевому державному архіві СБУ, під патронатом якого вийшло видання.

Збірник висвітлює проведення радянською владою на території України насильницької операції, спрямованої на знищення німецького населення. 

 

Книга містить 258 документів, що відображають підготовку, особливості проведення та наслідки "німецької операції" в Україні та вступні науково та історіографічну статті.

Як й аналогічні національні операції, які проводились у часи "Великого терору", німецька операція була завуальована як контррозвідувальна, і проводилась відповідно до чітких наказів, які надходили з Москви.

Видання підготовлено спільно Галузевим державним архівом СБУ, Інститутом культури та історії німців Північно-Східної Європи при університеті м. Гамбурга (Федеративна Республіка Німеччина) та з залученням фахівців Інституту історії НАН України.

23 жовтня, вівторок

15.00, в академічному форматі

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, ауд 349).

18.30, як публічна подія

Місце: Київський коледж зв’язку (вул. Леонтовича, 11).

Вхід вільний.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.