АНОНС: У Києві презентують видання про репресії проти німців під час Великого терору

23 жовтня в Києві відбудеться дві презентації збірника документів "Великий терор" в Україні. Німецька операція 1937-38 рр."

Про це "Історчиній правді" повідомлили в Галузевому державному архіві СБУ, під патронатом якого вийшло видання.

Збірник висвітлює проведення радянською владою на території України насильницької операції, спрямованої на знищення німецького населення. 

 

Книга містить 258 документів, що відображають підготовку, особливості проведення та наслідки "німецької операції" в Україні та вступні науково та історіографічну статті.

Як й аналогічні національні операції, які проводились у часи "Великого терору", німецька операція була завуальована як контррозвідувальна, і проводилась відповідно до чітких наказів, які надходили з Москви.

Видання підготовлено спільно Галузевим державним архівом СБУ, Інститутом культури та історії німців Північно-Східної Європи при університеті м. Гамбурга (Федеративна Республіка Німеччина) та з залученням фахівців Інституту історії НАН України.

23 жовтня, вівторок

15.00, в академічному форматі

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, ауд 349).

18.30, як публічна подія

Місце: Київський коледж зв’язку (вул. Леонтовича, 11).

Вхід вільний.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.