Спецпроект

Меморіал жертвам Голодомору відкрили в найбільшому місті Канади. ФОТО

21 жовтня в канадському місті Торонто офіційно відкрили меморіал жертвам Голодомору.

До офіційної церемонії відкриття меморіалу долучилося кілька сотень осіб, серед яких був мер Торонто Джон Торі, міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд та перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів, повідомляє Укрінформ.
 Фото: Укрінформ

"Українська громада Канади протягом багатьох років, коли пам’ять про Голодомор приховувалася, берегла її і змогла повернути до України. Це дуже важливий внесок і я особливо вдячна старшим членам нашої громади, які підтримували цю пам’ять", - сказала Фріланд.

Вона також згадала незаконно ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова. "Варто згадати про Олега Сенцова і подумати про кримських татар. Вічна пам’ять усім жертвам, будемо далі боротися за тих, хто страждає", — наголосила міністра.

На церемонії виступив також Микола Латишко, який пережив Голодомор та згодом емігрував до Канади. "Як християни мимаємо пробачати, але ніколи не забувати", — сказав він у своїй промові.

Скульптурна композиція меморіалу розмістилася на території Виставкової площі, неподалік від аеропорту Торонто та набережної озера Онтаріо. Центрове місце меморіалу зайняла скульптура українського митця Петра Дроздовського "Гірка пам’ять дитинства".

Ця скульптура пов’язує меморіал у Торонто із іншими подібними пам’ятниками в Україні та інших країнах.

Згідно з попереднім кошторисом, на спорудження меморіалу було витрачено близько 1,2 млн дол. Більшість цієї суми зібрали зусиллями української діаспори за допомогою індивідуальних пожертв.

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.