Освітній семінар "Як домовитися з минулим?" запрошує учасників

Як працювати зі складними питаннями минулого? Хто має впливати на формування політики національної пам’яті? Яке порозуміння можливе на кордонах? Як поєднати розмаїття пам’яті у рамках держави? Навіщо молоді домовлятися із минулим своєї країни? Відповіді на ці запитання можна дізнатися під час 4-денного семінару "RE:member. Як домовитись з минулим?"

Центр досліджень визвольного руху спільно з Фондом Конрада Аденауера організовує 4-денний воркшоп для молоді. Учасники розглянуть різні моделі роботи з колективною пам’яттю в країнах, які мають досвід тоталітаризму, поміркують, чому інститути національної пам’яті виникають лише в посттоталітарних державах та спробують віднайти нові формати роботи з минулим.

Програма воркшопу включатиме навчальні візити до різних установ та місць пам’яті у Києві.

 

Назва RE:member покликана зауважити, що кожен із нас включений до процесу формування національної пам’яті та впливає на те, які повідомлення будуть транслюватись у публічному просторі. Мета проекту — показати, що порозуміння можливе, а попит на нього формується знизу.

Подавати заявки можуть студенти старших курсів, аспіранти, молоді випускники, громадські активісти віком 19-35 років.

Спеціальності: історики, політологи, соціологи, культурологи, філософи, релігієзнавці, філологи, журналісти, міжнародники, юристи, економісти, а також усі ті, хто працює з ініціативами у гуманітарній сфері, реалізовує проекти пов’язані з політикою та культурою національної пам’яті в Україні.

Дата воркшопу: 15-18 листопада 2018 року. Воркшоп завершиться відкритою міжнародною конференцією 19-20 листопада в Києві.

Для участі потрібно заповнити анкетуКінцевий строк: 3 листопада 2018 року.

Організатори покривають транспортні витрати та забезпечують проживанням на час проведення заходів.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.