"Нові світи" Леся Курбаса можна побачити в "Мистецькому Арсеналі"

У "Мистецькому арсеналі" діє виставка "КУРБАС: НОВІ СВІТИ" — мистецький проект, що досліджує новації режисера Леся Курбаса.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори виставки.

Виставка складається з двох частин. Перша присвячена експериментальній творчості Леся Курбаса й Мистецького об’єднання "Березіль" у Києві 1922—1926 роках.

У другій частині йдеться про вистави, створені в Харківському державному театрі "Березіль", де Курбас працював у 1926—1933 роках.

У київській частині виставки увагу зосереджено на трьох виставах, у яких режисер звертається до фундаментальних питань світового театру. У новаторській постановці "Ґаз" Ґеорґа Кайзера (1923) рухи акторів використовуються для відтворення на сцені вибуху на фабриці.

У постановці "Джиммі Гіґґінз" (1923) аби представити думки персонажа, режисер поєднує дію на кіноекрані та на сцені. Експерименти Курбаса з кіно належать до найцікавіших ранніх застосувань мультимедіа в світовому театрі. У "Макбеті" Шекспіра (1924) за задумом Курбаса актори перевтілюються в "образ" просто перед глядачами.

У харківській частині виставки йдеться про три вистави "Березоля". У постановці "Народний Малахій" Миколи Куліша (1928) головним елементом стає особлива музичність мови вистави. Мюзикл "Алло на хвилі 477!" показує Харків у контексті тогочасних найновіших європейських трендів. Це перше джаз-ревю в Україні.

  Фото: Василь Артюшенко, "Дзеркало тижня"

Третю виставу — комедію Миколи Куліша "Мина Мазайло" (1929) про сучасних харків’ян — Курбас "розміщує" у космічних конструкціях Меллера. Таке режисерське рішення поєднує час - де минуле і майбутнє впливають на сучасність.

1923 року Мистецьке об‘єднання "Березіль" започаткувало Театральний музей для збереження пам’яті про історію українського театру та фіксації розвитку сучасного театру. Коли в 1926 році "Березіль" переїхав до Харкова, Театральний музей в Києві став самостійною установою.

Саме колекцію Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, яка є найбільшим в Україні зібранням пам’яток про діяльність "Березоля", покладено в основу експозиції "КУРБАС: НОВІ СВІТИ". Це оригінальний макет сценографії, костюми, ескізи, афіші, режисерські рукописи та документальні фотографії.

Під час виставки вперше представили партитуру джаз-ревю "Алло на хвилі 477!", яка зберігається у музеї Харківського державного академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Це дає можливість відтворити музику до першого українського мюзикла.

 Фото: Василь Артюшенко, "Дзеркало тижня"

Відвідувач матиме рідкісну можливість прослухати аудіо-запис першої дії вистави "Народний Малахій" у виконанні Йосипа Гірняка, який у 1928 р. був головним актором цієї постановки. Запис здійснений у 1960-х роках у Нью-Йорку.

Куратори проекту:

- Вірляна Ткач, театральна режисер, письменниця, керівниця Ярої мистецької групи;

- Тетяна Руденко, головний зберігач Музею театрального, музичного та кіномистецтва України;

- Вальдемарт Клюзко, художник, куратор мистецьких проектів.

Виставка "КУРБАС: НОВІ СВІТИ" триватиме з 17 жовтня по 2 грудня 2018 року.

Організатори проекту: Мистецький арсенал, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України та Яра мистецька група (Нью-Йорк)

Вартість квитків: повний 80 гривень, пільговий 40 гривень, сімейний 160 гривень.

Безкоштовний вхід: дітям до 12 років, особам з інвалідністю 1-2 групи, військовослужбовцям строкової служби, учасникам АТО, музейним працівникам (за наявності посвідчення).

ДОВІДКА:

Лесь Курбас — український театральний режисер-новатор, який у 1920-х роках працював у Києві та Харкові й своїми експериментальними виставами змінив уявлення про театр.

Він створював на сцені нові світи, які давали можливість глядачам ясно побачити багатошаровість сучасності, переосмислити минуле та уявити майбутнє.

Репресований комуністичним режимом, розстріляний в урочищі Сандармох у 1937 року.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.