"Нові світи" Леся Курбаса можна побачити в "Мистецькому Арсеналі"

У "Мистецькому арсеналі" діє виставка "КУРБАС: НОВІ СВІТИ" — мистецький проект, що досліджує новації режисера Леся Курбаса.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори виставки.

Виставка складається з двох частин. Перша присвячена експериментальній творчості Леся Курбаса й Мистецького об’єднання "Березіль" у Києві 1922—1926 роках.

У другій частині йдеться про вистави, створені в Харківському державному театрі "Березіль", де Курбас працював у 1926—1933 роках.

У київській частині виставки увагу зосереджено на трьох виставах, у яких режисер звертається до фундаментальних питань світового театру. У новаторській постановці "Ґаз" Ґеорґа Кайзера (1923) рухи акторів використовуються для відтворення на сцені вибуху на фабриці.

У постановці "Джиммі Гіґґінз" (1923) аби представити думки персонажа, режисер поєднує дію на кіноекрані та на сцені. Експерименти Курбаса з кіно належать до найцікавіших ранніх застосувань мультимедіа в світовому театрі. У "Макбеті" Шекспіра (1924) за задумом Курбаса актори перевтілюються в "образ" просто перед глядачами.

У харківській частині виставки йдеться про три вистави "Березоля". У постановці "Народний Малахій" Миколи Куліша (1928) головним елементом стає особлива музичність мови вистави. Мюзикл "Алло на хвилі 477!" показує Харків у контексті тогочасних найновіших європейських трендів. Це перше джаз-ревю в Україні.

  Фото: Василь Артюшенко, "Дзеркало тижня"

Третю виставу — комедію Миколи Куліша "Мина Мазайло" (1929) про сучасних харків’ян — Курбас "розміщує" у космічних конструкціях Меллера. Таке режисерське рішення поєднує час - де минуле і майбутнє впливають на сучасність.

1923 року Мистецьке об‘єднання "Березіль" започаткувало Театральний музей для збереження пам’яті про історію українського театру та фіксації розвитку сучасного театру. Коли в 1926 році "Березіль" переїхав до Харкова, Театральний музей в Києві став самостійною установою.

Саме колекцію Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, яка є найбільшим в Україні зібранням пам’яток про діяльність "Березоля", покладено в основу експозиції "КУРБАС: НОВІ СВІТИ". Це оригінальний макет сценографії, костюми, ескізи, афіші, режисерські рукописи та документальні фотографії.

Під час виставки вперше представили партитуру джаз-ревю "Алло на хвилі 477!", яка зберігається у музеї Харківського державного академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Це дає можливість відтворити музику до першого українського мюзикла.

 Фото: Василь Артюшенко, "Дзеркало тижня"

Відвідувач матиме рідкісну можливість прослухати аудіо-запис першої дії вистави "Народний Малахій" у виконанні Йосипа Гірняка, який у 1928 р. був головним актором цієї постановки. Запис здійснений у 1960-х роках у Нью-Йорку.

Куратори проекту:

- Вірляна Ткач, театральна режисер, письменниця, керівниця Ярої мистецької групи;

- Тетяна Руденко, головний зберігач Музею театрального, музичного та кіномистецтва України;

- Вальдемарт Клюзко, художник, куратор мистецьких проектів.

Виставка "КУРБАС: НОВІ СВІТИ" триватиме з 17 жовтня по 2 грудня 2018 року.

Організатори проекту: Мистецький арсенал, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України та Яра мистецька група (Нью-Йорк)

Вартість квитків: повний 80 гривень, пільговий 40 гривень, сімейний 160 гривень.

Безкоштовний вхід: дітям до 12 років, особам з інвалідністю 1-2 групи, військовослужбовцям строкової служби, учасникам АТО, музейним працівникам (за наявності посвідчення).

ДОВІДКА:

Лесь Курбас — український театральний режисер-новатор, який у 1920-х роках працював у Києві та Харкові й своїми експериментальними виставами змінив уявлення про театр.

Він створював на сцені нові світи, які давали можливість глядачам ясно побачити багатошаровість сучасності, переосмислити минуле та уявити майбутнє.

Репресований комуністичним режимом, розстріляний в урочищі Сандармох у 1937 року.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.