АНОНС: Коло Дзиґи: «Турксиб» feat Bronnt Industries Kapital (UK)

У Києві британський музикант озвучить наживо нецензуровану версію культової німої кінокласики «Турксиб».

Про це "Історичній правді" повідомили у Довженко-Центрі.

 Кадр з фільму "ТуркСиб"

Відомий музичний проект із Бристоля – Bronnt Industries Kapital (Велика Британія) презентує саундтрек до авангардистського шедевру режисера Віктора Туріна "Турксиб" (1929).

Документальний фільм про будівництво Туркестано-Сибірської магістралі, "Турксиб" – нарівні з "Людиною з кіноапаратом" Дзиґи Вертова – вважається найяскравішим зразком радянського кіноавангарду, що суттєво вплинув на подальший розвиток британської кінодокументалістики, ставши культовим в 1930-х в Британії.

Режисер Віктор Турін (1895-1945) кілька років працював сценаристом у Голлівуді, на початку 1920-х повернувся до СРСР, де став одним із провідних адміністраторів Ялтинської кіностудії та зняв 2 українських ігрових фільми. Однак, відомим в історії режисер залишиться саме завдяки "Турксибу".

Відреставрований Британським кіноінститутом (British Film Institute) у 2011 році, "Турксиб" є британською версією фільму, змонтованою у 1930 році документалістом-експериментатором Джоном Ґрірсоном (John Grierson).

Глядачі побачать саме британську стрічку, що відрізняється від радянської стрункішим і логічнішим монтажем, і є більш як на 10 хвилин довшою: вочевидь, в СРСР із цензурних міркувань оригінальну авторську версію фільму було перемонтовано.

"Це один із найкращих музичних супроводів до німого кіно, які я коли-небудь чув. Абсолютне попадання музичного ритму в ритм монтажу в запаморочливих індустріальних сценах, і водночас – тонкий ліризм в пасторальних.

"Турксиб" feat Bronnt Industries Kapital – проект Британського кіноінституту BFI, на котрий ми взорувалися, створюючи наші подальші реставрації німого кіно з новою музикою в циклі Коло Дзиґи: "Земля" feat dakhabrakha, "Хліб" feat Port Mone, "Навесні" feat Александр Кохановский, "Небувалий похід" feat Anton Baibakov. Сподіваюсь, у цих кіноперформансах нам вдалось наблизитись до планки, заданої "Турксибо" у Ґаєвому прочитанні" - прокоментував Іван Козленко, директор Довженко-Центру, куратор програми Коло Дзиґи.

Час: 4 жовтня, четвер, 19:00

Місце: Довженко-Центр, Сцена 6, вул. Васильківська, 1(М. Голосіївська)

Квитки на karabas.com

Акредитація для преси: pr@dovzhenkocentre.org, 063 679 52 49

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".