Через демонтаж фігур польських левів у Львові виник скандал

Леви повинні залишитися на своєму місці, – вважає голова Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек. Так історик коментує резолюцію Львівської обласної ради про усунення скульптур левів з Меморіалу львівських орлят.

Депутати обласної ради вважають, що скульптури на польському цвинтарі встановлені незаконно і вони є частиною польської пропаганди, пише вижання Форпост із посиланням на Польське радіо.

 Фото: Форпост

"Важко зрозуміти бажання усунути ці скульптури. Україна нині – це велика незалежна держава. Яким чином можуть становити загрозу ці два леви на цвинтарі захисників Львова. Вони там повинні залишитися".

Двох кам'яних левів повернули на "Цвинтар захисників Львова" у 2015 році. Нині вони стоять там прикриті дерев’яними щитами. Львівська обласна рада ще у 2016 році прийняла подібну резолюцію з вимогою усунути скульптури з польського кладовища.

Цьогоріч депутати Львівської обласної ради проголосували за усунення левів з цвинтаря орлят, що розташований на Личаківському кладовищі. За проголосували 45 депутатів на сесії 25 жовтня.

Львівська обласна рада вимагає усунення скульптур левів з Меморіалу львівських орлят. Відповідну резолюцію до українського уряду та правоохоронних органів України прийняли депутати обласної ради. Вони вважають, що скульптури на польському цвинтарі встановлені незаконно і вони є частиною польської пропаганди.

У резолюції, надісланій Польському радіо прес-службою Львівської обласної ради, написано, що скульптури левів на Цвинтарі орлят у Львові раніше були частиною пропагандистсько-військового цвинтарного комплексу і нині стають причиною можливих провокацій.

За словами депутатів обласної ради, леви на польський військовий цвинтар повернули завдяки зусиллям польської сторони, але за згодою міської влади Львова.

У документі депутатів зазначено, що бажання польської сторони помістити скульптури левів на цвинтарі є елементом, як написано, стратегії польських політиків, направленої на використання шовіністично-імперських настроїв щодо Львова.

У заяві депутатів Львівської обласної ради зазначено, що бажання таємно встановити пам’ятники польській окупації Львова триває на тлі руйнування українських пам’ятників на території Польщі, що відбувається за мовчазної згоди польської місцевої влади.

Читайте також:

Солідарність заради майбутнього. ЗВЕРНЕННЯ

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.