АНОНС: Презентація книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари".

У чому проявлялася інвестиційна привабливість українських земель вже в ХІХ столітті? Дізнайтеся 9 жовтня на презентації книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари".

Друга половина ХІХ ст. стала часом колосальних економічних та соціальних зрушень в Російській імперії. І українські землі виявилися територією для перспективного інвестування. 

Україну тоді знали як південну частину Росії, землі, на яких можна заробляти великі гроші - станом на 1857 рік бізнесмен Ежен Вадон мав 2000 рублів, а вже до 1907 року його сімейний бізнес оцінювався у 160 тис. рублів. 

Це був простір можливостей, в якому себе реалізовували іноземні та місцеві підприємці. 

 

Який же капітал мали такі підриємці як Микола фон Дітмар, Хаїм Каган, брати Томас та Роберт Ельворті? У чому проявлялася інвестиційна привабливість українських земель вже в ХІХ столітті? 

Про все це розкаже Тетяна Водотика на презентації своєї нової книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари". 
Видання книги стало можливим завдяки Міністерству інформаційної політики України. Більше про книжкові проекти розкаже керівник книговидавничого напряму при МІП Марія Ліфтерова.

9 жовтня, вівторок, 13.30

Місце: КНУ ім. Т. Шевченка, "Червоний" корпус (Київ, вул. Володимирська 60, ауд. 349).

Організатори: Міністерство інформаційної політики України, історичний факультет КНУ ім. Т. Шевченка, наукове товариство студентів історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка.

Вхід вільний.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.