АНОНС: Презентація книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари".

У чому проявлялася інвестиційна привабливість українських земель вже в ХІХ столітті? Дізнайтеся 9 жовтня на презентації книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари".

Друга половина ХІХ ст. стала часом колосальних економічних та соціальних зрушень в Російській імперії. І українські землі виявилися територією для перспективного інвестування. 

Україну тоді знали як південну частину Росії, землі, на яких можна заробляти великі гроші - станом на 1857 рік бізнесмен Ежен Вадон мав 2000 рублів, а вже до 1907 року його сімейний бізнес оцінювався у 160 тис. рублів. 

Це був простір можливостей, в якому себе реалізовували іноземні та місцеві підприємці. 

 

Який же капітал мали такі підриємці як Микола фон Дітмар, Хаїм Каган, брати Томас та Роберт Ельворті? У чому проявлялася інвестиційна привабливість українських земель вже в ХІХ столітті? 

Про все це розкаже Тетяна Водотика на презентації своєї нової книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари". 
Видання книги стало можливим завдяки Міністерству інформаційної політики України. Більше про книжкові проекти розкаже керівник книговидавничого напряму при МІП Марія Ліфтерова.

9 жовтня, вівторок, 13.30

Місце: КНУ ім. Т. Шевченка, "Червоний" корпус (Київ, вул. Володимирська 60, ауд. 349).

Організатори: Міністерство інформаційної політики України, історичний факультет КНУ ім. Т. Шевченка, наукове товариство студентів історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка.

Вхід вільний.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".