АНОНС: Презентація книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари".

У чому проявлялася інвестиційна привабливість українських земель вже в ХІХ столітті? Дізнайтеся 9 жовтня на презентації книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари".

Друга половина ХІХ ст. стала часом колосальних економічних та соціальних зрушень в Російській імперії. І українські землі виявилися територією для перспективного інвестування. 

Україну тоді знали як південну частину Росії, землі, на яких можна заробляти великі гроші - станом на 1857 рік бізнесмен Ежен Вадон мав 2000 рублів, а вже до 1907 року його сімейний бізнес оцінювався у 160 тис. рублів. 

Це був простір можливостей, в якому себе реалізовували іноземні та місцеві підприємці. 

 

Який же капітал мали такі підриємці як Микола фон Дітмар, Хаїм Каган, брати Томас та Роберт Ельворті? У чому проявлялася інвестиційна привабливість українських земель вже в ХІХ столітті? 

Про все це розкаже Тетяна Водотика на презентації своєї нової книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари". 
Видання книги стало можливим завдяки Міністерству інформаційної політики України. Більше про книжкові проекти розкаже керівник книговидавничого напряму при МІП Марія Ліфтерова.

9 жовтня, вівторок, 13.30

Місце: КНУ ім. Т. Шевченка, "Червоний" корпус (Київ, вул. Володимирська 60, ауд. 349).

Організатори: Міністерство інформаційної політики України, історичний факультет КНУ ім. Т. Шевченка, наукове товариство студентів історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка.

Вхід вільний.

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну