Фестиваль "Історія: UA". ПРОГРАМА

13 жовтня в парку Шевченка та Червоному корпусі КНУ ім. Т. Шевченка відбудуться численні презентації, лекції відомих істориків, книжкові виставки, дитячий майданчик, де, зокрема, працюватиме і "польова пошта", а також концерт українських зірок та світлове лазерне шоу.

Програму фестивалю на прес-конференції 9 жовтня розповіли його організатори.

"Популяризація історії - одне з головних завдань Українського інституту національної пам‘яті. Для того, щоб минуле ставало популярним, воно має бути цікавим. Тому ми започаткували фестиваль "Історія.UA" на якому демонструємо, як розповідати нашу історію, використовуючи нові підходи: арт-плакати, ігри, відео-історії, лекції на історичні теми, які виходять за межі шкільного підручника, різноманітні дискусійні майданчики, де можна зустрітися з однодумцями і відкрити для себе невідомі факти", - зазначив на прес-конференції, присвяченій фестивалю, голова Українського інституту національної пам‘яті Володимир В’ятрович.

Партнерами фестивалю "Історія.UA" виступили Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Центр досліджень визвольного руху та ГО "Експертний корпус".

 Для збільшення натисність тут

Спеціально до фестивалю Український інститут національної пам’яті підготував кілька новинок, які уже викликали неабиякий інтерес: дитячу настільну гру "УПА – відповідь нескореного народу", книгу "Усна історія російсько-української війни", присвячену бійцям добровольчих батальйонів, та проект "Відеоісторія" (теми "Як творилася держава. Українська революція 1917-21 рр." та "За що боролася Українська повстанська армія"). 

Завершиться фестиваль великим гала-концертом за участю Христини Панасюк, гуртів "Тінь сонця" та "Тартак", а також учасників проекту "Пісні війни" - дуетів відомих артистів та учасників бойових дій. Перед виступом "Тартака" на стіні Червоного корпусу університету глядачі зможуть побачити світлове лазерне шоу "Історія українського війська", де за три хвилини можна буде простежити генезу українських захисників від дружинників князя Святослава до сучасних бійців ЗСУ.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.