Фестиваль "Історія: UA". ПРОГРАМА

13 жовтня в парку Шевченка та Червоному корпусі КНУ ім. Т. Шевченка відбудуться численні презентації, лекції відомих істориків, книжкові виставки, дитячий майданчик, де, зокрема, працюватиме і "польова пошта", а також концерт українських зірок та світлове лазерне шоу.

Програму фестивалю на прес-конференції 9 жовтня розповіли його організатори.

"Популяризація історії - одне з головних завдань Українського інституту національної пам‘яті. Для того, щоб минуле ставало популярним, воно має бути цікавим. Тому ми започаткували фестиваль "Історія.UA" на якому демонструємо, як розповідати нашу історію, використовуючи нові підходи: арт-плакати, ігри, відео-історії, лекції на історичні теми, які виходять за межі шкільного підручника, різноманітні дискусійні майданчики, де можна зустрітися з однодумцями і відкрити для себе невідомі факти", - зазначив на прес-конференції, присвяченій фестивалю, голова Українського інституту національної пам‘яті Володимир В’ятрович.

Партнерами фестивалю "Історія.UA" виступили Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Центр досліджень визвольного руху та ГО "Експертний корпус".

 Для збільшення натисність тут

Спеціально до фестивалю Український інститут національної пам’яті підготував кілька новинок, які уже викликали неабиякий інтерес: дитячу настільну гру "УПА – відповідь нескореного народу", книгу "Усна історія російсько-української війни", присвячену бійцям добровольчих батальйонів, та проект "Відеоісторія" (теми "Як творилася держава. Українська революція 1917-21 рр." та "За що боролася Українська повстанська армія"). 

Завершиться фестиваль великим гала-концертом за участю Христини Панасюк, гуртів "Тінь сонця" та "Тартак", а також учасників проекту "Пісні війни" - дуетів відомих артистів та учасників бойових дій. Перед виступом "Тартака" на стіні Червоного корпусу університету глядачі зможуть побачити світлове лазерне шоу "Історія українського війська", де за три хвилини можна буде простежити генезу українських захисників від дружинників князя Святослава до сучасних бійців ЗСУ.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".