АНОНС: Брифінг, присвячений основним заходам із відзначення 5-ї річниці Революції Гідності

У Києві відбудеться презентація програми заходів та соціальної інформаційної кампанії до 5-ї річниці Революції Гідності.

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності спільно з партнерами підготував низку заходів із відзначення Дня Гідності та Свободи, вшанування пам’яті загиблих на Майдані, а також освітніх, мистецьких і просвітницьких проектів, присвячених темі гідності, свободи й боротьби за права людини.

Фото: Музей Революції Гідності

"Минає 5 років від початку події, яка змінила Україну і українців, змінила світ. І продовжує змінювати, ставлячи нас перед новими викликами і можливостями. Як зберегти пам’ять про складні і трагічні сторінки нашої історії живою, актуальною і дієвою для широких спільнот? Як не заморозити гарячі події сучасності та не перетворити їх на історичний міф чи політичну маніпуляцію? Як консолідувати суспільство для переосмислення минулого, розуміння теперішнього і активного творення майбутнього?

Такі питання залишаються відкритими сьогодні для української політики пам’яті та комеморативних практик", – вважає Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

У прес-брифінгу візьмуть участь:

Євген Нищук, Міністр культури України.

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.

Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

Наталія Бойків, заступник Голови громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні".

Павло Сидоренко, Голова Ініціативної групи постраждалих/поранених на Майдані.

Додатково повідомляємо, що14 листопада на засіданні Кабінету Міністрів України створено Організаційний комітет із підготовки та відзначення у 2018 році Дня Гідності та Свободи й схвалено план заходів. Докладніше про це йтиметься на брифінгу.

Час: 16 листопада, п’ятниця, 12:00

Місце: Український кризовий медіа центр, вул. Хрещатик, 2 (Український дім на Європейській площі; ст. м. "Хрещатик", "Майдан Незалежності")

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка