Будівельник музею Голодомору за майже 50 млн грн спроєктує музей Революції Гідності

ТОВ "Основа-Солсиф" спроєктує Музей Революції Гідності за 49,4 мільйона гривень.

Про це повідомляє видання "Наші гроші" з посиланням на результати тендеру від 16 грудня у системі "Прозорро".

 

Компанія повинна спроєктувати нове будівництво Музею Революції Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні, 3 у Печерському районі Києва до квітня 2023 року.

Йдеться про три стадії проєктування: ескізний проект, проект і робоча документація.

Характеристики відповідатимуть проєктній пропозиції "Штурм пагорба" переможця Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу. Зазначається, що архітектурне бюро "Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten GmbH" (Німеччина), яке виграло конкурс, передало всі майнові авторські права замовнику.

Наразі на місці майбутнього музею знаходяться залишки попереднього незавершеного будівництва та котлован.

Музей буде монолітним блоком із гвинтовими пандусами. Він матиме чотири надземних і два підземних поверхи. Структура будівлі буде павільйонною із зовнішніми стрункими пілястрами на масивній базі. Один вхід вестиме з алеї, а інший на останньому поверсі – із зовнішньої рампи будинку.

 
для збільшення натисніть тут

Також передбачене місце для вуличних публічних масових заходів та оглядовий водний басейн між музеєм та майбутнім "Меморіальним садом" з боку Міжнародного центру культури і мистецтв.

У самій будівлі музею мають бути виставкові зали, Дім Свободи, кінолекторій, дослідницький центр, фойє, сховища, майстерні, крамниця, кафе, гардероби, адміністрація, технічний блок, підземний паркінг.

Очікувана вартість закупівлі становила 55 мільйонів гривень, ціна угоди з ТОВ "Основа-Солсиф" виявилася на 10% нижчою.

Єдиним конкурентом "Основи-Солсиф" було львівське ТОВ "Енерго Інжиніринг" Артема Максимова, яким керує Інна Гончаренко. На відміну від переможця, ця компанія не знижувала ціну.

Столична "Основа-Солсиф" належить броварському ТОВ "Основа", котрим володіють директор обох фірм Юрій Карпенко, Віктор Карпенко, Вячеслав Орлов, Лариса Байбара, Алла Кондратович, Семен Новофастовський та Лідія Миронова.

Ця "Основа" відома як будівельник "Меморіалу жертв Голодомору".

Повідомляється, що це вже друга держзакупівля щодо будівництва музею. У першому тендері з такою ж очікуваною вартістю – 55 млн грн. – узяло участь п'ять компаній. Аукціон виграло ТОВ "Українські архітектурні технології" із ціною 33,89 млн грн., що на третину дешевше від очікуваної суми.

Але замовник скасував той тендер, оскільки уряд перерозподілив і зменшив видатки за програмою "Будівництво об'єктів загальнодержавного значення у сфері культури".

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.