У архівних документах репресованих знайшили шматки хліба часів Голодомору

У читальному залі Центрального державного архіву громадських об’єднань України відбудеться прес-конференція з приводу виявлення серед архівних документів унікальної знахідки – хліба часів Голодомору 1932-1933 років.

Шматочки хліба, виготовлені "з невідомої сировини", збереглися в архівній кримінальній справі людини, котра пережила Голодомор 1932-1933 років.

"Такой образчик хлеба я оставил моим детям для назидания…", - пояснював репресований.

Під час прес-конференції архівісти за сторінками документів відтворять шлях знайденого хліба – від очевидця Голодомору до сучасників, ознайомлять з долею людини, яка наважилась зберегти "речові докази" злочину влади, поділяться подальшими планами щодо дослідження цієї унікальної знахідки.

Також під час прес-конференції демонструватиметься добірка документів із фондів Центрального державного архіву громадських об’єднань України, що розкривають механізми реалізації злочинної політики радянської влади, спрямованої на винищення українського народу, відтворюють жахливі реалії життя в умовах Голодомору 1932-1933 років.

У прес-конференції візьмуть участь заступник Міністра юстиції України Денис Чернишов, Голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова, директор Центрального державного архіву громадських об’єднань України Ольга Бажан.

Час: 19 листопада, понеділок, 12.00

Місце: Читальний зал Центрального державного архіву громадських об’єднань України, вул. Генерала Алмазова, 8

Вхід вільний

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.