Спецпроект

Польські сенатори одноголосно вшанували 85-ті роковини Голодомору. ТЕКСТ

Сенат Республіки Польща одноголосно прийняв ухвалу до 85-х роковин Голодомору 1932—1933 років.

Про це повідомляє Посольство України в Польщі на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Сенат висловив солідарність з українським народом у збереженні пам’яті про жертви цієї великої трагедії і підтвердив своє рішення з 2006 року про визнання Голодомору злочином геноциду, вчиненим комуністичним режимом. 

Текст ухвали врочисто передали Послу України в Республіці Польща Андрієві Дещиці, який був присутній на засіданні. 

 Фото: FB Посольства України в Польщі 

Ухвала Сенату Республіки Польща в день роковин Голодомору в Україні

Минає 85 років від кульмінації Голодомору в тогочасній Українській Соціалістичній Радянській Республіці.

У результаті колективізації та примусового виконання нереальних поставок сільськогосподарської продукції від голоду померло щонайменше 6 мільйонів людей. За збирання залишених на полях колосків повсюдно застосовувалася смертна кара (т. зв. "закон про п’ять колосків").

У 2006 році Сенат Республіки Польща у спеціальній ухвалі визнав українську оцінку тих подій злочином геноциду.

Віримо, що поширення знань про ту велику трагедію в Європі спричиниться до кращого розуміння наслідків, які несе за собою комуністична ідеологія й тоталітаризм.

У зв’язку з річницею Голодомору, яку відзначають в Україні, Сенат Республіки Польща згадує смерть і страждання мільйонів жертв того лиха.

Висловлюємо нашу солідарність з українською нацією у збереженні пам’яті про ті події й прагненні до поширення знань про ту трагедію.

Ухвала підлягає оголошенню в Урядовому віснику Республіки Польща "Monitor Polski".

Нагадаємо, у роковини Голодомору 1932-1933 років до всього світу звернувся Вселенський Патріарх Варфоломій.

Президент Польщі Анджей Дуда направив до Сейму законопроект про фінансову допомогу особам, які перебували на засланні або були депортовані до СРСР.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.