Спецпроект

Польські сенатори одноголосно вшанували 85-ті роковини Голодомору. ТЕКСТ

Сенат Республіки Польща одноголосно прийняв ухвалу до 85-х роковин Голодомору 1932—1933 років.

Про це повідомляє Посольство України в Польщі на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Сенат висловив солідарність з українським народом у збереженні пам’яті про жертви цієї великої трагедії і підтвердив своє рішення з 2006 року про визнання Голодомору злочином геноциду, вчиненим комуністичним режимом. 

Текст ухвали врочисто передали Послу України в Республіці Польща Андрієві Дещиці, який був присутній на засіданні. 

 Фото: FB Посольства України в Польщі 

Ухвала Сенату Республіки Польща в день роковин Голодомору в Україні

Минає 85 років від кульмінації Голодомору в тогочасній Українській Соціалістичній Радянській Республіці.

У результаті колективізації та примусового виконання нереальних поставок сільськогосподарської продукції від голоду померло щонайменше 6 мільйонів людей. За збирання залишених на полях колосків повсюдно застосовувалася смертна кара (т. зв. "закон про п’ять колосків").

У 2006 році Сенат Республіки Польща у спеціальній ухвалі визнав українську оцінку тих подій злочином геноциду.

Віримо, що поширення знань про ту велику трагедію в Європі спричиниться до кращого розуміння наслідків, які несе за собою комуністична ідеологія й тоталітаризм.

У зв’язку з річницею Голодомору, яку відзначають в Україні, Сенат Республіки Польща згадує смерть і страждання мільйонів жертв того лиха.

Висловлюємо нашу солідарність з українською нацією у збереженні пам’яті про ті події й прагненні до поширення знань про ту трагедію.

Ухвала підлягає оголошенню в Урядовому віснику Республіки Польща "Monitor Polski".

Нагадаємо, у роковини Голодомору 1932-1933 років до всього світу звернувся Вселенський Патріарх Варфоломій.

Президент Польщі Анджей Дуда направив до Сейму законопроект про фінансову допомогу особам, які перебували на засланні або були депортовані до СРСР.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.