Стипендії на честь 5 Героїв Небесної сотні даватимуть 25 молодим ученим

Щороку до Дня Гідності та Свободи (21 листопада) п’ять найкращих молодих науковців отримуватимуть стипендії на честь Дмитра Максимова, Назарія Войтовича, Романа Гурика, Устима Голоднюка та Юрія Поправки, які загинули під час Революції гідності.

Відповідну постанову 21 листопада ухвалив Кабінет Міністрів України, інформує Урядовий портал. Документ розробили спільно Міністерство освіти і науки, ГО "Родина Героїв Небесної Сотні" та Рада молодих учених при МОН.

По 5 стипендій у кожній із номінацій призначатимуть терміном на 1 рік. Їх розмір становитиме два прожиткові мінімуми для працездатних осіб на початок бюджетного року (наразі це близько 3,5 тис. грн). Стипендії виплачуватимуться додатково до посадового окладу, академічних стипендій, різних доплат і надбавок.

"Дуже знаково, що це рішення Уряд прийняв саме сьогодні, в День Гідності і Свободи. Завдяки тому, що запрацює ще один канал підтримки молодих вчених, ми зможемо залучати більше молоді до науки, дати більше коштів нашим талановитим дослідникам. І водночас так ми можемо віддати шану тим Героям, що полягли за нашу свободу", – відзначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Стипендіатів обиратимуть ході конкурсу. Для цього МОН створить комісію з відбору претендентів, до якої можуть входити представники родин Героїв, чиїми іменами названі номінації, ГО "Родина Героїв Небесної Сотні", наукової спільноти, рад молодих вчених, Міністерства освіти і науки.

Щоб узяти участь у конкурсі, претенденти мають бути науковими та науково-педагогічними працівниками, аспірантами, ад’юнктами, докторантами вишів і наукових установ віком до 35 років (або до 40 років – для докторів наук та тих, хто навчається в докторантурі) станом на 1 січня того року, в якому починається виплата стипендії.

Рівень наукових результатів претендентів із того напряму, в якому він працює або навчається, мають бути підтверджені монографіями, науковими статтями (зокрема в Web of Science, Scopus, Index Copernicus), охоронними документами на інтелектуальну власність тощо.

Активну громадську позицію також враховуватимуть.

Конкурс на здобуття стипендії та перелік стипендіатів затверджуватимуться наказами МОН. 

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.