АНОНС: Захід "Місто у часи тоталітаризму. Львів у 1939-1944 років"

В Українському католицькому університеті розмовлятимуть про історію, яка об'єднує і роз'єднує, історичну пам'ять та спільних героїв, події, задокументовані в хроніці Львова та трагедію Тюрми на Лонцького.

Як повідомляють організатори, захід складається із двох частин:

1. Перегляд запису екскурсії Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", з супроводом фахівця-екскурсовода працівника музею.

2. Питання-відповіді. Обговорення. У основі обговорення – рефлексії на події в "Тюрмі на Лонцького", описані у романі Юрія Винничука "Танго смерті".

Родичі над тілами розстріляних в'язнів на подвір'ї Тюрми на Лонцького, Львів, літо 1941 року

 

Для тих, хто не зможе бути присутнім на заході у приміщенні Гуманітарного факультету УКУ, передбачена онлайн трансляція з інтернет-сторінки Львівського театру ляльок.

Колективний перегляд відео стріму із події відбуватиметься у різних містах України у приміщеннях локальних громадських організацій. Таким чином, у обговоренні братиме участь загальноукраїнська аудиторія.

На сьогодні участь підтвердили організатори перегляду із Івано-Франківська, Лисичанська, Бахмута, Сєвєродонецька, Попасної, Полтави, Одеси.

Учасники відео мосту – глядачі, та громадські активісти з різних міст України матимуть можливість у онлайн режимі задати питання та отримати відповіді фахівців-істориків.

Проект відбувається за підтримки:

Кафедри нової і новітньої історії України УКУ в рамках реалізації навчально-дослідної програми "Українське ХХ століття";

Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького";

Українського культурного фонду.

Час: 27 листопада, вівторок, 17.30-19.00

Місце: Гуманітарний факультет УКУ, вул Козельницька, 2а, вул. Свєнціцького, 17, м. Львів

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.