Спецпроект

До 85-х роковин Голодомору по всьому світу запалали свічки пам’яті

24 листопада 2018 року у Києві завершилася масштабна Міжнародна акція «Запали свічку пам'яті». Метою акції було об’єднання українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства ХХ століття – Голодомор 1932-1933 років.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Акція "Запали свічку пам’яті", стартувала 1 вересня у столиці України та протягом 85-ти днів відбулася у 85-ти куточках світу. Зокрема: в Канаді, США, Туреччині, Японії, Італії, Угорщині, Китаї, Чехії, Австралії, Швейцарії, Ватикані, Іспанії, Португалії, Таджикистані, Нігерії, Марокко, Словаччині, Фінляндії, Румунії, Новій Зеландії, Великобританії, Парагваї, Німеччині, Мозамбіку, Білорусі, Казахстані, Молдові, Литві, Естонії, Латвії, Вірменії, Грузії, Болгарії, Іраку та ін.

 

Меморіальні заходи проходили в приміщеннях українських посольств та консульств, у знакових місцях, пов’язаних з Україною. Учасники запалювали символічну свічу пам’яті та щодня зачитували імена дітей, які у 1933-му не сіли за шкільні парти.

 

Перебіг акції висвітлювався на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору", розробленій Українським інститутом національної пам’яті.

Тут на інтерактивній мапі світу помарковані свічками-позначками міста, де відбулися міжнародні вшанування пам’яті жертв Великого голоду.

 

Міжнародну акцію ініціював Світовий Конґрес Українців. Її підтримали Міністерство закордонних справ України, Український інститут національної пам’яті та Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Нагадуємо, що Президент Словаччини засудив спроби виправдання Голодомору.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.