Спецпроект

Президент Словаччини засудив спроби виправдання Голодомору

Усі народи світу повинні рішуче відкидати будь-які спроби виправдати смертоносну політику, що спричинила Голодомор в Україні, та намагання маніпулювати цією темою.

Про це заявив президент Словаччини Андрей Кіска у виступі на міжнародному форумі "Україна пам’ятає, світ визнає", пише Європейська Правда із посиланням на "Укрінформ".

Андрей Кіска під час вашування жертв Голодомору

 

"Ця трагедія змінила життя мільйонів людей і багатьох націй, і наша моральна відповідальність – не забути її, зробити все можливе, щоб така безпрецедентна людська трагедія ніколи не повторилася, рішуче відкидати будь-які спроби виправдати цю смертоносну політику або маніпулювати за допомогою пропаганди", - сказав Кіска.

Він зазначив, що історія Голодомору – це найгірший прояв порушення норм гуманності.

На думку словацького лідера, жодна статистика не виміряє страждань, заподіяних мільйонам людей з єдиною метою – зламати їхню волю і в такий спосіб досягти влади над ними.

"Це наша відповідальність – допомогти повністю розкрити історичну правду, і ця правда повинна стати моральним компасом для нас і майбутніх поколінь", - додав президент Словаччини.

Нагадуємо, що Міністерство закордонних справ Російської Федерації в офіційній заяві заперечило, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом української нації.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".